Skip to content
Feb 21 19

КТМФЗ 23: чого хочуть стандартизатори

by admin

В “Практиці МСФЗ” №2/19 надруковано статтю М.Борулі “КТМФЗ 23: податковий виклик“, в якій аналізуються нові вимоги до МСФЗ-звітності.

“Параграф 5 КТМФЗ 23 перелічує такі аспекти, що охоплені Інтерпретацією:
як розглядають податкові невизначеності — окремо чи разом;
припущення, яке роблять стосовно податкової перевірки;
методи обліку податкових невизначеностей;
як ведуть облік, якщо змінюються факти та обставини щодо податкової невизначеності”.

“Згідно з параграфом 11 Інтерпретації, якщо згода податкового органу не є ймовірною, підприємство має відобразити вплив податкової невизначеності одним із таких методів:
-метод найбільш імовірної суми (most likely amount) — для оцінки використовують найбільш імовірну суму з діапазону можливих результатів;
-метод очікуваної вартості (expected value method) — для оцінки застосовують можливі значення діапазону та їхні ймовірності”.

В статті наведено приклади застосування вимог КТМФЗ 23.
Нагадаємо, що Тлумачення є чинним за 2019 року.

Feb 20 19

Звіт про управління: подання vs оприлюднення

by admin

Безкоштовний вебінар про деталі складання, подання та оприлюднення нового звіту.
Європейське коріння, вітчизняні традиції та законодавче нехлюйство…

Feb 20 19

МСФЗ 16 та оподаткування

by admin

Точка зору КПМГ

Feb 20 19

Мікронеприбуткові звітують за “малими” формами

by admin

ДФС консультує:

“неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс)”.

“Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення не залежить від дати надходження або сплати коштів”.

Позиція ДФС щодо подання НПО підприємницьких звітів виглядає дещо сумнівно.

Feb 19 19

МНМА та БФ: хто кого тролить?

by admin

В листі від 28.12.2018 р. № 5436/6/99-99-15-02-02-15/ІПК Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо амортизації основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів.
Висновки:

1.” в цілях оподаткування малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди не належать до основних засобів”.

2.”у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів”.

Зауважимо, що всі ці висновки випливають прямо з простого визначення п.п.14.1.138 ПКУ. Тобто, щоб знайти відповідь на питання, бухгалтеру достатньо уважно прочитати один пункт Кодексу.

У нас виникає два питання:

1.Цікаво, скільки років триватиме ця епопея із запитами про амортизацію МНМА?

2.Звідки беруться бухгалтери, які регулярно продовжують строчити запити до ДФС про амортизацію малоцінки?

Складається враження, що це така українська бухгалтерська змова-забава – з року в рік тролити ДФС однаковими недолугими запитами про амортизацію МНМА.

Feb 18 19

Не треба

by admin

Держстат в листі від 28.01.19 зазначив, що звіт про управління до органів статистики подавати не слід.

ДФС листом від 28.01.19 проінформувала: звіт про управління до податкових органів не подається.

Feb 15 19

Неприбуткові “підприємницькі” підприємства

by admin

Консультація львівських податківців:

Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати”.

ГКУ – Стаття 62 п.2 :
“Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.”

Отже, якщо підприємство некомерційне, то воно не для здійснення підприємництва.
Тобто, якщо неприбуткова організація є підприємством, створеним для некомерційної господарської діяльності, воно апріорі не може бути суб’єктом малого підприємництва.

ЦКУ: Стаття 85. “Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками”.

Тобто НПО апріорі є непідприємницьким суб’єктом.

Цікаво, що податківці, не зважаючи на зазначені положення ЦКУ та ГКУ, припускають, що таке неприбутково-некомерційно-непідприємницьке підприємство може складати форми, призначені для суб’єктів підприємництва.

Feb 14 19

Перехід на МСФЗ та коригування НРП

by admin

Важливі поради від КПМГ: коли слід подавати уточнюючу декларацію?

Feb 13 19

МСФО и дивиденды

by admin

Мнение Ника Андерсона (Nick Anderson), члена Совета по международным стандартам финансовой отчетности (IASB):

“Совет по МСФО не несет на себе обязательства по определению оптимального уровня дивидендов для компаний на МСФО”.

:)

Источник

Feb 12 19

Возврат инвестиции: точка зрения МФ

by admin

В комментарии письма Минфина от 21.12.2018 г. № 35210-07-10/34262 Татьяна Войтенко в “Налоги и бухгалтерский учет” №12 отмечает:

“Покинуть общество, напомним, предприятие-инвестор может двумя путями:
1) выйти из состава участников или
2) продать свою долю в уставном капитале (УК).
С бухучетной точки зрения, и в первом, и во втором случае участник, который выходит из общества,
фактически продает финансовую инвестицию. Ведь он избавляется от инвестиции и получает взамен денежные средства или имущество”.

“при отражении в учете инвестора операции по выходу участника из общества ввиду нормативного «вакуума»
на практике до сих пор применялись два подхода.

Реализация фининвестиции.
На дату выхода из общества участник (инвестор):
— отражал сумму, которая причитается ему при выходе (рыночную стоимость доли), проводкой:
Дт 377 «Расчеты с прочими дебиторами» — Кт 741 «Доход от реализации финансовых инвестиций»;
— списывал балансовую стоимость финансовой инвестиции с баланса (Дт 971 «Себестоимость
реализованных финансовых инвестиций» — Кт 14 «Долгосрочные финансовые инвестиции»).
<...>
Сторонниками этого подхода были и мы. Ведь п. 3 разд. IV НП(С)БУ 1 «Общие требования к финансовой отчетности» не допускает сворачивание статей доходов и расходов, кроме случаев, прямо
предусмотренных П(С)БУ. При этом нигде в нацстандартах не прописано разрешение на отражение этой
операции свернуто. <...>

«Внереализационная» операция.
Причитающуюся участнику при выходе из общества сумму показывали по дебету субсчета 377 и кредиту счета 14 «Долгосрочные финансовые инвестиции».
Как раз этот вариант пропагандирует Минфин в комментируемом письме“.

Наш комментарий:
Если взамен актива предприятие получает деньги, то это отнюдь не всегда “фактически продажа”.
Например, при погашении облигации инвестор списывает “ценнобумажную” инвестицию с баланса и получает денежные средства. Однако, в этом случае бухучет не фиксирует продажу облигации.