Skip to content
Jun 26 19

Капитализация в девелопменте

by admin

О резонансном решении по повестке дня, посвященном вопросу капитализации процентов по займам при многоквартирном стромительстве, которое Комитет по интерпретациям принял в марте, подробно писалось в статье “IFRIC-апдейти: є сюрпризи” (Практика МСФЗ №4/2019).
Учитывая многочисленные недоумевающие отклики “с мест”, стандартизаторы вынуждены продолжить разъяснение своей позиции. 24 июня на сайте Совета по МСБУ был обнародован вебкаст по данной проблеме.
Перевод вебкаста здесь.
Ключевой момент:
“запасы (незавершенное строительство оставшихся квартир) также не могут считаться квалифицируемым активом. В соответствии с описанной ситуацией, эти активы уже готовы к продаже даже в своем текущем состоянии: по условию, девелоперы собираются продавать частично отстроенные квартиры будущим покупателям, как только таковые найдутся. Следовательно, передача контроля над ними будет осуществлена в момент подписания договора.

Таким образом, основной вывод Комитета по Интерпретациям в следующем: изложенных в IAS 23 принципов вполне достаточно, чтобы определить нужную учетную политику в описанной ситуации. Следовательно, никаких изменений в самом стандарте не требуется. Детальное изложение логики рассуждений в виде периодических публикаций от Комитета может оказаться очень полезной компаниям, которые в своей учетной практике столкнулись с аналогичным непониманием ключевых принципов МСФО”.

Jun 25 19

Орендні поліпшення та стимули

by admin

В “Практиці МСФЗ” № 6/2019 В.Сінклер публікує матеріал “Циклічні поліпшення“, де розміщено коментар до проекту Щорічних удосконалень МСФЗ періоду 2018-2020.
Зокрема мова йде і про зміни до супроводжувального документу до МСФЗ 16:

“Рада пропонує внести зміни не до самого стандарту, а до його Ілюстративних прикладів, а саме до прикладу № 13.

У цьому прикладі описано ситуацію, коли на початку оренди орендар несе деякі витрати, пов’язані з орендою. Далі стандартизатори пояснюють, як обліковувати такі витрати. Серед іншого, у прикладі згадано і про здійснення орендарем витрат на поліпшення орендованого майна в сумі 7 000 г. о. За умовами прикладу орендодавець погоджується компенсувати орендарю цю суму.

Висновок прикладу щодо цих витрат орендаря такий:

«Орендар обліковує відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, отримане від орендодавця, за приписами інших доречних стандартів, а не як орендний стимул за приписами МСФЗ 16. Це пояснюється тим, що витрати, пов’язані з поліпшенням орендованого майна орендарем, не включаються до вартості активу права користування».

Такі тези збентежили багатьох бухгалтерів. Адже за певних обставин відповідні компенсації з боку орендодавця можуть розглядатися саме як орендні стимули (lease incentives) в розумінні МСФЗ 16.

Рада з МСБО пояснила в Основі для висновків, що зазначений приклад було наведено не для ілюстрації обліку орендних стимулів, а з іншою метою.

Тому, щоб не заплутувати бухгалтерів, відповідну позицію витрат та згаданий вище висновок з прикладу пропонується виключити”.

Jun 24 19

Проект Позиції #5

by admin

ФПБАУ розмістила на своєму сайті проект Позиції № 5, яка розглядає питання обліку безоплатно отриманих активів.

Головний висновок документу:

“Безоплатно отримані активи слід визнавати в обліку отримувача за справедливою вартістю. Альтернативний підхід, застосування якого є припустимим, — це відображення в обліку активу за його номінальною вартістю.
На суму вартості безоплатно отриманих активів отримувачу слід відобразити дохід у періоді отримання таких активів”.

Обговорення триватиме 10 днів.

Долучайтеся.

Jun 20 19

Ганс про головні форми та коментарі керівництва

by admin

Сьогодні на конференції МСФЗ Фундації в Лондоні з доповіддю виступив Ганс Хугерворст (Hans Hoogervorst).

Деякі тези:

-проміжні підсумки (subtotals) , такі як операційний прибуток та EBITDA, дуже часто використовуються, але на практиці компанії визначають ці показники дуже різними способами. Скільки інвесторів знають про ці відмінності? Більшість інвесторів залишаються глибоко заплутаними,

-технічний персонал Ради розглянув 60 компаній у різних країнах та галузях промисловості. Близько 70% цих компаній використовували проміжну суму операційної прибутку, але не менше ніж дев’ять різних версій цього показника,

-Операційний прибуток є найбільш часто використовуваним проміжним підсумком в усьому світі, але він не визначений у стандартах МСФЗ. Рада визначила операційний прибуток як прибуток без урахування фінансування, податків та доходів та витрат від інвестицій,

-Другим важливим підсумком, який Рада вирішила визначити, є те, що називано прибутком до фінансування та податку. Як випливає з назви, з цього підсумку виключаються витрати з фінансової діяльності (наприклад, витрати на відсотки за кредитами або облігаціями) та податок.

-Положення про коментарі керівництво слід підсилити ESG-інформацією

Jun 19 19

КТМФЗ 23: висновки КПМГ

by admin

КПМГ повідомляє про оприлюднення українського перекладу КТМФЗ 23, та робить такі зауваження:

“Вважаємо, що запровадження КТМФЗ (IFRIC) 23 «Невизначеність щодо підходів до податку на прибуток» потребуватиме від платників податку на прибуток:
— більш детального аналізу податкових наслідків своїх господарських операцій, в тому числі на етапі їх планування;
— доказової аргументації відсутності (або малоймовірності, не суттєвості для цілей фінансової звітності) невизначеності щодо підходів до податку на прибуток або невизначених підходів до податку на прибуток;
— формалізації критеріїв та/або процедур визначення невизначених підходів до податку, а також підходів до обліку операцій, неоднозначно регламентованих МСФЗ (МСБО) і транзакцій, які можуть спричинити податкові ризики, в Обліковій політиці за МСФЗ, або в додатках до такої політики”.

Jun 18 19

“Мала” бухгалтерія – справи кепські

by admin

Низька кваліфікація бухгалтерів малого бізнесу – проблема не тільки українська.
Опитування керівників малого бізнесу, проведені XERO, виявили сумні реалії:
70% опитаних не порекомендували би свого бухгалтерського радника іншим, а більше 25% опитаних воліли б змінити свого бухгалтера.

Більше третини власників малого бізнесу уникають свого бухгалтерів,бо ті не розуміють бізнес-завдань, не надають потрібної підтримки, стягують занадто багато коштів і не йдуть в ногу з технологією.

Джерело

Jun 17 19

КТМФЗ 23: укрпереклад

by admin

Мінфін оприлюднив нарешті український переклад КТМФЗ 23, що набула чинності з початку цього року.
Читайте, вивчайте, насолоджуйтесь.
Ця Інтерпретація обіцяє багато сюрпризів.

Jun 14 19

Орендні поліпшення: інші необоротно-матеріальні = основні

by admin

В листі ДФС від 07.06.2019 р. № 2598/6/99-99-15-02-02-15/ІПК наведено позицію податкового відомства щодо моделі податкового обліку поліпшень орендованого майна. Висновки такі:
“Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” (далі – П(С)БО 14), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181 (зі змінами), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 зі змінами (далі – Методичні рекомендації N 561).

Відповідно до абзацу другого п. 8 П(С)БО 14 затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Згідно з п. 21 Методичних рекомендацій N 561 такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій N 561.

Щодо обліку за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то обліковий підхід до основних засобів визначає Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 “Основні засоби” (далі – МСБО 16), а Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 “Оренда” (далі – МСФЗ 16) встановлює принципи визнання, оцінки, подання оренди та розкриття інформації про неї”.

“Таким чином, при використанні у господарській діяльності платника податку на прибуток орендованих приміщення та автомобіля для розрахунку амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) таких орендованих основних засобів зараховуються як окремі об’єкти групи 9 “інші основні засоби” з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу”.

Як бачимо, групу інших необоротних матактивів фактично прирівняно до основних засобів

Jun 13 19

Резерв сумнівного боргу на залишки коштів в банках

by admin

Іван Заруба в “Практиці МСФЗ” №6/2019 публікує статтю “Залишки за рахунками в банках: чи потрібно оцінювати резерв під ОКЗ?“.
Головний висновок:
“У загальному випадку грошові кошти на рахунках у банках є фінансовими активами, що оцінюються за амортизованою вартістю. Вони, як і інші фінансові активи, зазнають впливу кредитних ризиків, у тому числі пов’язаних із можливим дефолтом (невиконанням зобов’язань) банківської установи. Тому компанії стосовно таких активів також мають оцінювати кредитні ризики і за наявності підстав визнавати резерв під ОКЗ згідно з вимогами МСФЗ 9″.

Jun 12 19

Переоценка: фонды, а не средства

by admin

В статье “ОС-переоценка: раскрываем секреты проведения” Свириденко Алла пишет:

“Итак, предприятие приняло решение о проведении переоценки объектов ОС соответствующей группы. Тогда вам обязательно нужно учитывать требование абзаца седьмого ч. 2 ст. 7 Закона об оценке. Здесь сказано, что при проведении переоценки ОС в бухучетных целях обязательной является оценка имущества. В свою очередь, независимой оценкой имущества считается оценка, проведенная субъектом оценочной деятельности — субъектом хозяйствования (ч. 3 ст. 3 Закона об оценке).
О чем это говорит?
Для проведения переоценки придется пригласить профессионального оценщика. А вот оценка, выполненная «несубъектами» оценочной деятельности, например, силами самого предприятия, признается недействительной (ст. 8 Закона об оценке)”.

А теперь процитируем абзац седьмой ч. 2 ст. 7 Закона об оценке:

“Проведение оценки имущества является обязательным в случаях: <…>
переоценки основных фондов для целей бухгалтерского учета…”.

А теперь “секретный” нюанс: “для целей бухгалтерского учета” никаких “основных фондов” уже ооооочень давно не существует.
;)