Skip to content
Apr 22 19

” То що ж зараз відбувається на ринку бухгалтерських послуг?”

by admin

Президент ФПБАУ Петро Кричун опублікував надзвичайно цікаві спостереження стосовно розвитку сучасно бухгалтерського ринку України.

Декілька цитат:

“хочете заробляти й бути спокійними — ваш бухгалтер має бути високооплачуваним та забезпеченим”.

“2–3 вузи на країну могли б спокійно забезпечити країну професійними молодими бухгалтерами — за умови добору реально вмотивованої молоді”.

“автоматизація бардака, призводить до появи автоматизованого бардака. А тепер ще уявіть, що й сама автоматизація часто є бардаком…”

“МСФЗ орієнтовані більше на великий бізнес, якого в Україні (у кількісному виразі) майже немає. Тоді як про міжнародні стандарти для малого та середнього бізнесу говорять дуже мало. І мабуть, саме вони потрібні більшості малого бізнесу, який мріє про іноземних інвесторів чи партнерів”.

“можливо, якщо ми зрозуміємо, що зовсім не встигаємо з оновленням власних стандартів, простіше буде прийняти міжнародні як власні? ”

Apr 19 19

ДФС про транзит

by admin

В листі ДФС від 12.04.2019 р. № 1574/ІПК/28-10-27-01-11 податківці вчергове висловилися про уточнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні податкові періоди у зв’язку із переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності.

Головний висновок ДФС:
“уточнення за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань з податку на прибуток”.

Відповідь вірна.

Apr 19 19

Модельний піврічний

by admin

від EY

Apr 18 19

ПСБО-зміни: світло в кінці тунелю

by admin

Мінфін врешті наважився внести зміни до сакрального ПСБО 25.
17 квітня на сайті цього відомства було оприлюднено Проект наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку “.
Серед іншого , планується узгодити термінологію ПСБО 25 з термінологією Закону про бухоблік в частині класифікації підприємств: мова йде про малі підприємства та мікропідприємства.
Увага: відповідні зміни було внесено до Закону про бухоблік Законом “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо удосконалення деяких положень, який було прийнято В ЖОВТНІ 2017 РОКУ (!!!).
Тобто Мінфіну знадобилося півтора (!!!) роки, щоб зрозуміти зміст змін, внесених до Закону про бухоблік.

Apr 17 19

Квартальная МСФО-таксономия

by admin

Бухгалтер 911 № 15 публикует материал Казановой Марины “Финотчетность за 1 квартал: кто и в каком комплекте ее составляет?“.
В статье в частности затронута проблема промежуточной таксономизации:

“Закон о бухучете предписывает МСФО-обязанным предприятиям начиная с отчетности за 2019 год подавать финансовую отчетность в едином электронном формате, определенном Минфином, на основании таксономии финансовой отчетности по международным стандартам. Формально это требование распространяется и на отчетность за 1 квартал 2019 года. Подаваться отчетность должна в центр сбора финансовой отчетности, операционное управление которым осуществляется НКЦБФР. Но пока по техническим причинам подача отчетности по таксономии в едином электронном формате откладывается. Поэтому пока МСФО-обязанным предприятиям ничего не остается, как отчитываться «по-старому», используя нацформы отчетности.

Хотя НКЦБФР в своем письме от 07.02.2019 г. № 16/3318-П указывала на то, что финотчетность уже за 1 квартал 2019 года нужно подавать по таксономии.

Напомним, что Минфин, Нацкомфинуслуг и НКЦБФР одобрили таксономию UA XBRL МСФО. Опубликована она (в виде перечня файлов) на сайте Минфина и сайтах регуляторов: Нацкомфинуслуг и НКЦБФР”.

В комментарии “Практики МСФЗ” № 3-2019 к упомянутому письму НКЦБФР говорилось:

“Коли український законодавець запроваджував обов’язковий таксономічний формат подання МСФЗ-звітності, він у п. 2 розділу ІІ Закону № 21641вжив таку конструкцію: «першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік».

У статті 13 Закону про бухоблік зазначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Але при цьому є проміжна фінансова звітність, яку складають за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Проміжні періоди є частинами календарного року. Отже, виникло питання, чи обов’язково застосовувати таксономію вже під час подання проміжних звітів 2019 року.

У чиновників НКЦПФР, на наш погляд, були формальні підстави відтермінувати обов’язковість таксономії до подання річного звіту. Втім, вони, судячи з коментованого листа, вирішили не бути формалістами і, посилаючись на «розуміння Закону», наказали підприємствам, що становлять суспільний інтерес, подавати свою проміжну фінансову звітність 2019 року на підставі таксономії.

Зверніть увагу на те, що спеціалісти НКЦПФР зробили виняток для тих підприємств, «які відповідно до статті 40 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” не повинні здійснювати розкриття проміжної фінансової звітності». Тут, мабуть, слід згадати про тлумачення змісту ч. 8 ст. 40 вказаного Закону, на якому наполягають комісари:

«Відповідно до частини 8 статті 40 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” розкривати проміжну фінансову звітність зобов’язані:

банки;
акціонерні товариства щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію (включені до реєстру фондової біржі);
емітенти інших цінних паперів щодо яких здійснено публічну пропозицію (включені до реєстру фондової біржі).
Акціонерні товариства, щодо цінних паперів яких не здійснено публічну пропозицію і вони не перебувають в реєстрі фондової біржі, не зобов’язані розкривати проміжну фінансову звітність».

Отже, далеко не всім підприємствам слід турбуватися про проміжну таксономію“.

Apr 15 19

Фінінструментальний компаратив

by admin

В “Практиці МСФЗ” № 4 надруковано матеріал “Фінінструменти-шпаргалка: ПСБО vs МСФЗ” .
В статті розкрито десять основних відмінностей між правилами обліку фінансових інструментів в системі МСФЗ та в системі національних стандартів.

Окрема увага звертається на гостру нормативну суперечливість, притаманну нацстандартам:
“У системі ПСБО існує колізія між вимогами ПСБО 13 та ПСБО 11 щодо застосування амортизованої (теперішньої) вартості до оцінки фінансових зобов’язань. У пункті 10 ПСБО 11 зазначено, що за теперішньою вартістю відображають лише довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки”.

Також автор виокремлює проблему обліку знецінення фінансових активів:
“У системі ПСБО процедуру зменшення корисності фінансових активів та резервування сумнівного боргу розглянуто як окремі облікові алгоритми. Резервування сумнівного боргу — це механізм обчислення чистої реалізаційної вартості поточного фінансового дебіторського боргу (п. 7 ПСБО 10). Нарахування резерву сумнівного боргу відноситься до інших операційних витрат (п. 10 ПСБО 10). Втрати від зменшення корисності фінансових активів відносяться до іншої статті витрат — на інші витрати (п. 33 ПСБО 13)”.

Apr 11 19

Апдейти для інвесторів від Ради з МСБО

by admin

Вісімнадцяте число Investor Update наразі он лайн.
Інвесторам розповіли про погляд стандартизаторів на облік криптовалюти,про лютневий випуск есеншлс щодо застосування нестандартизованих показників в обліку оренди, та про вплив на бухоблік реформи системи банківських ставок (IBOR Reform).

Крім того, в цьому числі Апдейту надано пояснення стосовно позиції Ради щодо внесення змін до МСФЗ 17.

Apr 10 19

Новий облік доходів: шахрайства

by admin

Дуг Кармайкл (Doug Carmichael) в березневому номері CPA Journal розмірковує над тим як вплинула нова модель визнання доходів на схеми бухгалтерського шахрайства.

Зокрема автор звертає увагу на проблему визначення та розподілу ціни операції:

“Позитивний вплив мають вимоги визначити всі особливості контрактів, які передбачають змінні платежі, і враховувати всі розумно доступні відомості для визначення розумної кількості можливих сум. Замість окремих оцінок, фактори, такі як прибутки, відшкодування та претензії, повинні бути ретельно розглянуті під час укладення договору та кожного наступного звітного періоду як частина визначення ціни операції.

Керівництво та аудитори повинні бути ретельними у визначенні того, чи призводить звичайна ділова практика та перегляд транзакцій з точки зору клієнта до невизначеності, що призведе до зміни очікуваного платежу. Вимога включити змінну виплату приділяє більшу увагу невизначеності при укладанні контракту, що може зменшити дохід від зазначеної ціни угоди. Аудиторам доведеться дослідити, чи було істотно розглянуто історичний, поточний та прогнозований обсяг інформації, який був достатньо доступним, для оцінки очікуваного платежу та оцінки обґрунтованості та підтримки використаної інформації, а також про основні чинники та припущення”.

Apr 5 19

МСФЗ для малюків

by admin

Рада з МСФЗ нарешті звернула увагу на проект МСФЗ для МСП (IFRS for SMEs).
Завершено модуляцію версіі стандарту 2015 року.
Крім того, Рада розпочала комплексний огляд МСФЗ для МСП.

Apr 4 19

Нам туди краще не пхатися

by admin

На кембріджській конференції з питань “сталої” фінансової звітності щодо кліматичних змін виступив Голова Ради з МСБО Ганс Гугерворст. Лейтмотив:
“Я не думаю, що IASB має можливість безпосередньо входити у сферу звітності щодо сталого розвитку. Встановлення стандартів звітності щодо стійкості вимагає знань, яких ми просто не маємо. Більше того, у цій сфері вже діють більш ніж достатньо стандартизаторів”.

IASB вмиває руки?
Отже ротшильдівські ідеї оксфордських юніоністів не на часі.

Докладний аналіз різних систем стандартизації сталої звітності зроблено в статті А.Хомюк “Альтернативна звітність: напрями та перспективи” в Практиці МСФЗ №3/19:

“Зокрема, професор Університету Міссісіпі Дейл Флешер (Dale Flesher) вважає, що у сфері «сталої» звітності постає два запитання:

1) чи мають існувати обов’язкові стандарти для «сталої» звітності;
2) якщо відповідь на перше запитання — «так», то хто повинен розробити й оприлюднити ці стандарти?

Д.Ф.«Я відповідаю „так” на перше запитання. Я підтримую світові стандарти звітності у сфері сталого розвитку. Я менш упевнений у відповіді на друге запитання, але схиляюся до залучення окремого спеціалізованого стандартизатора. Інакше кажучи, я думаю, що Рада зі стандартів фінансового обліку США (FASB) і Рада з МСБО (IASB) не будуть найкращим вибором для цього. Наразі їм не вистачає досвіду у цій сфері, тому цим двом радам слід пройти досить значний шлях навчання. Крім того, хоча обидві установи виконують похвальну роботу зі встановлення стандартів фінансового обліку, я сумніваюся, чи можуть вони зробити те ж саме для нефінансової інформації. Не думаю, що вони можуть бути всім для всіх людей. Та чи будуть стандарти стійкості FASB або IASB настільки авторитетними, як і стандарти, що виходять від спеціалізованого агентства, яке знає проблеми звітності щодо сталого розвитку?

Я би підтримав те, щоб нинішня Рада зі стандартів обліку сталого розвитку (SASB) встановила стандарти, можливо, в поєднанні з Глобальною ініціативою зі звітності (GRI). SASB і GRI мають гарну репутацію серед «звітної» спільноти щодо стабільності. Вони вже володіють досвідом та інформаційною системою, що дозволить легко оприлюднювати стандарти».