Skip to content
Jan 18 19

Інклюзивний капіталізм

by admin

Сніданок під цим гаслом пройде в Давосі.
На порядку денному – “інтегроване мислення” (integrated thinking ).
Мета – створення сталої вартості (sustainable value).

Вочевидь, мова йтиме перш за все про перспективи створення єдиної обов’язкової стандартизації з нефінансової (сталої, інтегрованої) звітності.

Jan 17 19

МСА: переклад АПУ

by admin

ОСНАД закликає користуватися перекладами МСА, які викладені АПУ, не чекаючи на Мінфін: лист від 16.01.19. №4

Jan 16 19

ACCA – грудневі підсумки

by admin

Керівництво АССА оголосило про результати іспитів, проведених в грудні. Всього до іспитів отримало доступ більше 132000 претендентів в усьому світі. Успішно здали іспити, та отримали ступінь АССА – 5470.
Про результати в розрізі спеціалізацій тут.

Jan 15 19

GRI-звіт від Делойт

by admin

Український Делойт оприлюднив власний звіт зі сталого розвитку за фінансовий 2018 рік (червень 17 – травень 2018) за стандартами Глобальної Ініціативи Звітування (GRI).

Jan 14 19

UA IFRS 2018 taxonomy

by admin

Від Мінфіну.

Від НКЦПФР.

Jan 14 19

Прийняття МСФЗ 16 – транзитні нюанси

by admin

Цікаве дослідження КПМГ щодо підготовки до застосування МСФЗ 16.

11% підприємств при переході застосовуватимуть метод повної ретроспекції,
58% уподобали метод модифікаваної ретроспекції.

12% не застосовуватимуть “дідусеве” застереженя до “перехідних” договорів, 48% застосовуватимуть.

Рейтинг застосування пропонованих стандартом спрощень – перша трійка:
61% – короткотерімнова оренда,
57% – застосування єдиної ставки дисконтування до портфелю угод,
32% – застосування суджень “заднім числом”.

3% компаній не будуть застосовуати жодного з дозволених спрощень.

Jan 11 19

Амортизаційний старт: минуле та роздуми

by admin

В “Практиці МСФЗ” за січень 2019 року надруковано статтю П.Пчельника “МСФЗ-перехід: початок амортизації“.
В статті зокрема наголошується на певній кореляції між вимогами ПСБО, МСФЗ та старого радянського обліку:

“У параграфі 30 Основи для висновків до МСБО 16 зазначено: «Рада вирішила, що строк корисної експлуатації активу має охоплювати весь час, протягом якого він є придатним для використання, незалежно від того, чи використовується він, чи ні протягом цього часу». Наступний параграф пояснює: «Рада дійшла висновку, що незалежно від невикористання, чи використання, доцільно амортизувати актив з обмеженим строком корисної експлуатації так, щоб фінансові звіти відображали споживання потенціалу корисності активу, яке відбувається в той час, коли актив утримують».

Важливо, що саме такий підхід було покладено в основу і ПСБО-стандартизації. У п. 29 ПСБО 7 зазначено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Отже, формально кажучи, національна система стандартизації не прив’язує початок амортизації до початку фактичної експлуатації. Тобто амортизуватися мають і ті основні засоби, які придатні до експлуатації, але ще не експлуатуються.

Цікаво, що така практика була відома ще в радянські часи. Якщо звернутися до Інструкції № 40, то можна з’ясувати, що знос на основні засоби, які не експлуатувалися, за рахунком 02 не нараховувався, але амортизацію за рахунком 86 нараховували як на ті основні засоби, що експлуатуються, так і на ті основні засоби, що «перебували в запасі (в резерві, на складі)».

Jan 10 19

З Новим МСФЗ 16! З новим щастям!

by admin

Рада з МСБО нагадала, що набув чинності МСФЗ 16.
Аналіз впливу нового стандарту в 2016 році оцінював сукупну суму невизнаних орендних боргів в розмірі $3 трильйони.
Як оцінити ті нервові клітинки, які витратять бухгалтери в усьому світі на перехід до нових правил обліку оренди? :)

Jan 9 19

О “прахвисианальной” журналистике

by admin

О качестве отечественной журналистики:

Заголовок: “ФГВФЛ обнародовал схему вывода сотен миллионов из банка-банкрота. Оценочная стоимость кредитов оказалась в 2,5 раза меньше реальной”.

Содержание: “В итоге оценочная стоимость кредитного портфеля заемщиков-юридических лиц банка оказалась более чем в два раза меньше от заявленной “на бумаге”: в балансовой отчетности по состоянию на дату утверждения ликвидационной массы остаток задолженности по кредитам юридических лиц составил 578 млн грн, из которых 502 млн грн были подкреплены обеспечением, а вот оценочная стоимость этих кредитов составляет лишь 211 млн грн.”

Читаючи цю “новасть”, бухгалтер плакаль. Афтар ототожнює реальну і балансову вартість активів.

Jan 9 19

ТЦУ-поради від E&Y

by admin

Тетяна Веретенник подає аналіз деяких практичних аспектів застосування регламенту трансфертного ціноутворення.

“Приклад 1 – Контрольована операція: Підприємство Ф. є виробником споживчих товарів за замовленням пов’язаної особи – нерезидента Ш. Для виконання замовлення підприємство Ф. закуповує необхідні матеріали та сировину та виготовляє продукцію відповідно до специфікацій, наданих замовником. Вироблена продукція експортується з України. Підприємство Ф. не використовує в цій операції торговельні марки (права на які належать замовнику), не здійснює витрат на рекламу, маркетинг, збут готової продукції. В операції з виробництва на замовлення підприємство Ф. не має на меті розповсюдження продукції на локальному ринку, що потребувало б значних витрат на просування та пошук споживачів продукції. У цьому випадку споживач один – це замовник. У підприємства Ф. немає необхідності у залученні додаткового персоналу, який займається маркетингом, рекламою та збутом продукції. Підприємство Ф. не несе жодних ризиків, пов’язаних з реалізацію продукції кінцевому споживачу. Валовий прибуток підприємства Ф. за звітний період за такою контрольованою операцією із нерезидентом Ш. склав 10%. Після вирахування операційних витрат (адміністративних та інших), частка яких незначна, показник операційної рентабельності підприємства Ф. складає 8%.

Ситуація 2 – Неконтрольована операція: Водночас, потенційно зіставне підприємство Н. виробляє аналогічну споживчу продукцію, що реалізовує на локальному ринку під власними торговельними марками. Так само, як і підприємство Ф., підприємство Н. закуповує необхідні матеріали та сировину, з якої виготовляє готову продукцію. Однак, на відміну від підприємства Ф., підприємство Н. здійснює витрати на просування, рекламу, маркетинг та збут готової продукції, має власну дистриб’юторську мережу. Через те, що необхідно покривати зазначені витрати на збут і просування власної продукції, валова маржа підприємства Н. становить 50%, у той же час після вирахування операційних витрат (на збут і просування) показник операційної рентабельності підприємства Н. становить 8%”.