Skip to content
Feb 19 18

Квартальная отчетность: полный комплект?

by admin

В газете “Все о бухгалтерском учете” № 13 Е.Харламова пишет:
“Обратите внимание: предыдущая редакция Закона о бухучете гласила, что промежуточную отчетность составляют ежеквартально в составе баланса и отчета и финансовых результатах. С 01.01.18 г. такая оговорка отсутствует. А это означает, что и те предприятия, которые отчитываются по нацстандартам, вынуждены будут подавать поквартально полный комплект финансовой отчетности”

Feb 15 18

Податкова реформа Трампа: зміни до US-GAAP

by admin

Рада зі стандартів фінансового обліку затвердила Оновлення ASU No. 2018-02 “Звіт про прибуток – звітування про сукупний дохід”. Оновлення стандартизує рекласифікацію деяких податкових впливів з іншого сукупного доходу.
Зміни внесені до розділів 220 та 740 Кодифікації US-GAAP.
Вони спричинені внесенням змін до федерального податкового законодавства США, відомих як Tax Cuts and Jobs Act.
Оновлення набуває чинності з грудня 2018 року.

Feb 14 18

Підприємницькі непідприємницькі: ризики “малого” звітування

by admin

Черкаські податківці оприлюднили форми НПО-звітів, в яких зазначено, що разом з податковим звітом неприбуткові організації подають фінансову звітність.
Зауважимо, що у наведених прикладах зазначено, що НПО подають фінзвітність в спрощеному форматі за формами ПСБО 25.
Таким чином, податківці визнають, що НПО є “суб’єктами малого підприємництва“. Адже саме на таких суб’єктів поширюється дія ПСБО 25.
Наголосимо, що згідно зі статтями 3 та 42 ГКУ, “Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)”.

А стаття 55 ГКУ вказує, що суб’єктами малого підприємництва (СМП) є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

НПО може бути суб’єктом господарювання і здійснювати некомерційну господарську діяльність. Отже, формально кажучи, воно може бути і СМП. Але, якщо зважати на визначення підприємництва, то слід визнати, що СМП спрямовані на отримання прибутку. Це не зовсім схоже на діяльність НПО.

Таке тлумачення загрожує перебуванню НПО в Реєстрі неприбутоквих організацій. Наприклад, в листі ДФС від 15.12.2017 р. № 3017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК для сільгоспкооперативів було зазначено наступне:
“здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ”. Висновки ДФС: “З огляду на викладене сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні Кодексу, не підлягають включенню до Реєстру та зобов’язані нараховувати і сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III “Податок на прибуток підприємств”.

Підсумуємо: складання НПО фінансової звітності за формами ПСБО 25 може бути інтерпретовано як визнання підприємницької суті НПО, що може призвести до виключення НПО з Реєсту неприбуткових організацій.

Feb 13 18

План перевірок

by admin

Європейська Комісія оприлюднила План перевірки та оцінки працездатності європейських нормативів, які регулюють публічну звітність компаній.
Зокрема тестуватися будуть бухгалтерська Директива, Директива з прозорості, Директива з нефінансового звітування. Перевірятимуть також і “МСБУ-регуляцію”.

Feb 12 18

Закон новый, отчетность по старому

by admin

Изменения, настигшие Закон “О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине”, привели к изменениям многих ключевых критериев, регулировавших составление, подачу и обнародование финансовой отчетности. Изменения вступили в силу в 2018 году.
Это вызвало вопросы о применимости новых норм относительно отчетности за 2017 год, которая составляется, представляется и обнародуется в 2018 году.
Использовать ли новые нормы для отчетности за 2017 год например в части классификации предприятий, от которой зависит формат отчетности?

В “Бухгалтерии” № 3-4 Е.Кушина высказывается в пользу составления и представления отчетности за 2017 год по старым нормам: “финотчетность за 2017 отчетный год составляется по состоянию на 31 декабря этого года. А на эту дату действовала “старая” классификация предприятий”.

А.Хомюк в комментарии “Профессионального бухгалтера” №6 придерживается той же позиции:
“В Законе о бухучете появилась новая классификация предприятий — деление на микро-, малые, средние и крупные для целей бухучета и финотчетности. Эти нормы вступили в силу с 01.01.2018 г., поэтому считаем, что ориентироваться на новые критерии следует при подаче отчетности в 2018 году, а годовую финотчетность за 2017 год подавать с учетом старой классификации, приведенной в ХКУ”.
В отношении правил обнародования определен аналогичный подход:
“С 01.01.2018 г. изменены критерии обнародования финотчетности (ст. 14 Закона о бухучете). Однако, по нашему мнению, финотчетность за 2017 год следует обнародовать по старым требованиям”.

Feb 9 18

Боевые основные

by admin

В “Бухгалтерии” №3-4/18 комментируется письмо ГФС 18.12.2017 р. № 3025/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Об этом письме мы уже сообщали.
Комментарий “Бухгалтерии” отмечает, что прямого запрета на налоговую амортизацию основных средств, мобилизированных для нужд обороны, в письме нет, и поэтому “руководитель предприятия может считать, что объекты основных средств, переданные для указанных целей, выполняют функцию охраны предприятия. А значит, они используются в хоздеятельности!”

Feb 8 18

Від ПСБО до МСФЗ: податкові халепи

by admin

В статті “ПЕРЕХІД НА МСФЗ: ЧИ Є ПОДАТКОВІ РИЗИКИ?“, опублікованій на ТaxLink, проаналізовано ситуації, коли транзитні процедури МСФЗ 1 можуть призвести до сумних податкових наслідків.
В матеріалі розглянуто приклади, що ілюструють відповідні фіскальні ризики трансформації звітності від ПСБО до МСФЗ.
Зокрема йдеться про необхідність чітко розрізняти в яких випадках відбувається зміна облікової політики, а в яких – виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності за ПСБО.
Стаття буде корисною тим, хто готується до переходу на міжнародні стандарти.

Feb 7 18

“Малоцінка” та бібліотека

by admin

В листі ДФС від 11.01.2018 р. № 116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК вказано наступне:
“для груп 10 (бібліотечні фонди) та 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.
З урахуванням положень пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу вартість бібліотечних фондів та малоцінних необоротних активів у податковому обліку не підлягає амортизації.
<...>
Отже, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів.
<...>
Таким чином, значення рядка 1.1.1 додатка РІ до Декларації, у якому відображається сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що враховується для збільшення фінансового результату до оподаткування, може не співпадати із значенням рядка 2515 розділу III “Елементи операційних витрат” Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)”.

Feb 6 18

Індексовано-вбудовані

by admin

В листі НБУ від 01.02.2018 р. № 60-0006/6720 йдеться про облік індексованих ОВДП:

“ОВДП з індексованою вартістю є гібридним фінансовим інструментом, який включає основний договір (облігація в національній валюті) та вбудований похідний фінансовий інструмент.

Відповідно до п. 4.3.2 МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, гібридний договір обліковується як єдиний фінансовий інструмент і має бути віднесений до категорії фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю через прибутки/збитки. Вбудований похідний фінансовий інструмент не відокремлюється від основного договору, оскільки тісно пов’язаний з ним.

Таким чином, наголошуємо на необхідності привести у відповідність облік ОВДП з індексованою вартістю шляхом перенесення всіх залишків рахунків із категорій “за справедливою вартістю через інший сукупний дохід” та “за амортизованою собівартістю” до категорії “за справедливою вартістю через прибутки/збитки” (балансові рахунки 1400 – 1408 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України)”.

Наш коментар:
Висловити свою думку щодо тісноти пов’язаності НБУ звісно може.
Проте в 4.3.2 МСФЗ 9 не вказано, що гібридні інструменти слід обов’язково відносити до FVTPL.

Також звернему увагу на те, що в зазаначеному листі фахівці НБУ посилаються на оригінальні позначення параграфів МСФЗ 9, а не на їхній офіційний переклад. Наприклад, в листі є таке посилання “абзац (c) пункту В4.3.8 МСФЗ 9″. В офіційному перекладі українського Мінфіна це – абзац (в) параграфу Б4.3.8.
Таким чином фахівці НБУ прямо порушують наступну вимогу Закону “Про бухгалтреський облік та фінансову звітність в Україні”: “Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку“.
Отже можна припустити, що Мінфін робить переклади такої якості, яка працівників НБУ не влаштовує.

Feb 5 18

Аудит над аудитом: збільшення тягаря

by admin

Президентом підписано новий закон “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”.
Автори наполягають, що цей Закон відповідає вимогам ЄС.
Треба звернути увагу на збільшення фінансового та контрольно-адміністративного навантаження на аудиторський бізнес:

“Для забезпечення фінансування діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані за кожним договором з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес, сплачувати наступні внески на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю:

фіксований внесок, що становить 3 (три) мінімальні заробітні плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб’єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту підприємству, що становить суспільний інтерес;

внесок у відсотках суми винагороди (без врахування податку на додану вартість) за договором з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес, який визначається Кабінетом Міністрів України на підставі кошторису Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, але не може бути більшим двох відсотків від суму такої винагороди”.

Наш коментар:
Треба вже Ніні Южаніній починати думати над тим, як створити додатковий орган, який буде контролювати якість роботи “Органу суспільного нагляду”.