Skip to content
Jan 21 19

Безоплатна контрольованість

by admin

База знань ДФС:

“Чи визнаються контрольованими операції з безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) резидентом від нерезидента?

“<...>Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153 (далі – П(С)БО 15), встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до п. 21 П(С)БО 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
З урахуванням зазначеного, оскільки операції з безоплатного отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг) включаються до доходу платника податку, то такі операції визнаються контрольованими за умови якщо вони здійснюються з нерезидентами, визначеними у п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ”.

Наш коментар:
Для тих, хто звітує за МСФЗ, нагадаємо, що система міжнародних стандартів не містить прямої вимоги щодо відображення доходу при безоплатному отриманню товарів.

Jan 21 19

Бухдержстандарти: видатки та витрати

by admin

Иванников Алексей в статті “Роздуми на тему бухгалтерського обліку у державному секторі” гостро критикує українську держсекторну стандартизацію:

“Яким чином можна ототожнювати видатки та витрати? Ніяким, у зв’язку з тим, що видатками бюджету, відповідно до Бюджетного кодексу України, називаються “кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом”. Витрати нам визначає Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» як “зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу”. А зараз давайте порівняємо кошти із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, вдалось? Якщо комусь з економічною освітою та у здоровому глузді це вдалось, то нехай обґрунтує мені як — я з’їм свій червоний диплом та всі сертифікати. «Але маємо, що маємо!» Шли до Європи, до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі, але опинилися там де й були за часів радянської паперово-планової країни”.

“мені не відомий жодний міжнародний стандарт «Витрати», проте така річ у нас існую, як у приватному, так і державному секторі. От полюбляють у нас регламентувати що можна вважати витратами. Невже визначення витрат не є достатнім, щоб суб’єкт господарювання мав можливість визначитись з цим? Якщо ні, то як тоді бути всьому світу, де використовуються міжнародні стандарти? Як вони живуть не на варті радянською власності? Та й це не головне зараз, цікаво те, що ті, хто приймають звітність, в більшості своєї не читали ані міжнародні, а ні національні“.

Jan 21 19

Нова звітність: невідворотність

by admin

Єврозвітня лабораторія (European Corporate Reporting Lab ) групи єврорадників (EFRAG) розпочала перший проект з дослідження питання запровадження кліматичної звітності.

Всесвітня організація комісій з цінних паперів ( International Organization of Securities Commissions – IOSCO) затвердила заяву щодо розкриття емітентами показників ESG.
Зауважимо, що серед систем стандартизації нефінансових показників IOSCO згадує про Інтегроване звітування (IR), та про Глобальну ініціативу із звітування (GRI), а також Проект з вуглецьового розкриття (Carbon Disclosure Project – CDP).
IOSCO наголошує на тому, що наразі відповідна інформація розкривається добровільно, або обов’язково, якщо існують відповідні приписи місцевого законодавства.

Jan 18 19

Інклюзивний капіталізм

by admin

Сніданок під цим гаслом пройде в Давосі.
На порядку денному – “інтегроване мислення” (integrated thinking ).
Мета – створення сталої вартості (sustainable value).

Вочевидь, мова йтиме перш за все про перспективи створення єдиної обов’язкової стандартизації з нефінансової (сталої, інтегрованої) звітності.

Jan 17 19

МСА: переклад АПУ

by admin

ОСНАД закликає користуватися перекладами МСА, які викладені АПУ, не чекаючи на Мінфін: лист від 16.01.19. №4

Jan 16 19

ACCA – грудневі підсумки

by admin

Керівництво АССА оголосило про результати іспитів, проведених в грудні. Всього до іспитів отримало доступ більше 132000 претендентів в усьому світі. Успішно здали іспити, та отримали ступінь АССА – 5470.
Про результати в розрізі спеціалізацій тут.

Jan 15 19

GRI-звіт від Делойт

by admin

Український Делойт оприлюднив власний звіт зі сталого розвитку за фінансовий 2018 рік (червень 17 – травень 2018) за стандартами Глобальної Ініціативи Звітування (GRI).

Jan 14 19

UA IFRS 2018 taxonomy

by admin

Від Мінфіну.

Від НКЦПФР.

Jan 14 19

Прийняття МСФЗ 16 – транзитні нюанси

by admin

Цікаве дослідження КПМГ щодо підготовки до застосування МСФЗ 16.

11% підприємств при переході застосовуватимуть метод повної ретроспекції,
58% уподобали метод модифікаваної ретроспекції.

12% не застосовуватимуть “дідусеве” застереженя до “перехідних” договорів, 48% застосовуватимуть.

Рейтинг застосування пропонованих стандартом спрощень – перша трійка:
61% – короткотерімнова оренда,
57% – застосування єдиної ставки дисконтування до портфелю угод,
32% – застосування суджень “заднім числом”.

3% компаній не будуть застосовуати жодного з дозволених спрощень.

Jan 11 19

Амортизаційний старт: минуле та роздуми

by admin

В “Практиці МСФЗ” за січень 2019 року надруковано статтю П.Пчельника “МСФЗ-перехід: початок амортизації“.
В статті зокрема наголошується на певній кореляції між вимогами ПСБО, МСФЗ та старого радянського обліку:

“У параграфі 30 Основи для висновків до МСБО 16 зазначено: «Рада вирішила, що строк корисної експлуатації активу має охоплювати весь час, протягом якого він є придатним для використання, незалежно від того, чи використовується він, чи ні протягом цього часу». Наступний параграф пояснює: «Рада дійшла висновку, що незалежно від невикористання, чи використання, доцільно амортизувати актив з обмеженим строком корисної експлуатації так, щоб фінансові звіти відображали споживання потенціалу корисності активу, яке відбувається в той час, коли актив утримують».

Важливо, що саме такий підхід було покладено в основу і ПСБО-стандартизації. У п. 29 ПСБО 7 зазначено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Отже, формально кажучи, національна система стандартизації не прив’язує початок амортизації до початку фактичної експлуатації. Тобто амортизуватися мають і ті основні засоби, які придатні до експлуатації, але ще не експлуатуються.

Цікаво, що така практика була відома ще в радянські часи. Якщо звернутися до Інструкції № 40, то можна з’ясувати, що знос на основні засоби, які не експлуатувалися, за рахунком 02 не нараховувався, але амортизацію за рахунком 86 нараховували як на ті основні засоби, що експлуатуються, так і на ті основні засоби, що «перебували в запасі (в резерві, на складі)».