Skip to content

Дисконтування зобов’язань

by admin on June 26th, 2010

Питання:
Чи обов’язково дисконтувати суму довгострокового зобов’язання, якщо процент під який отримана позика нижчий від середньоринкової ставки?

Відповідно до п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.
Провідні вітчизняні спеціалісти зауважують: «…слід мати на увазі, що згідно з П(С)БО 11, за теперішньою вартістю відображаються лише довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки. Згідно з МСФЗ, слід дисконтувати будь-які довгострокові зобов’язання, якщо інше не передбачене відповідними стандартами» (Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: Монографія. – К.: Центр учбової літератури, 2007, с.223).

Фінансове зобов’язання є фінансовим інструментом, тому його облік має підпорядковуватися відповідним правилам.
Сенс дисконтування полягає в тому, заборгованість має відображатися в балансі на звітну дату за вартістю, яка відображає ринкові реалії . Така вартість в термінології ПСБО називається «теперішньою».

Для дисконтування використовується метод ефективної (реальної, ринкової) ставки відсотку. За цим методом до витрат мають відноситися відсотки не за номінальною ставкою, а за ринковою (ефективною) ставкою.

Якщо ж виникає різниця між ринковою та номінальною ставками, то підприємство має відобразити відповідні прибутки або збитки. В деяких випадках різниці можуть навіть відображатися на рахунках власного капіталу:
««В большинстве случаев справедливая стоимость финансового инструмента при его первоначальном признании будет равна его фактической стоимости. Однако в некоторых случаях выдаются беспроцентные займы или займы с низкой ставкой процента (например, заем предоставленный акционером или правительством) – в целях привлечения клиентов или в качестве средства передачи налоговых выгод. <…>
По нашему мнению, если такой заем предоставлен акционером, действующим именно в качестве акционера, то возникающая (по кредиту) разница ( в части полученных льгот по этому займу), как правило, будет отражаться непосредственно в составе собственного капитала, поскольку предоставленные льготные условия займа, по сути, представляют собой вклад акционера» (МСФО: точка зрения КПМГ. Практическое руководство по международным стандартам финансовой отчетности, подготовленное КПМГ. 2007/08: В 2 ч. Часть 1 / Пер. с англ..- 4-е изд.- М.: Альпина Бизнес Букс, 2008).

Втім, далеко не всі фахівці вбачають користь від широкого дисконтування всіх довгострокових зобов’язань:
«По мнению авторов, если обязательства не приняты на себя в немонетарных операциях (например, при покупке основных средств в обмен на долгосрочный долг), то при их отражении по дисконтированной настоящей стоимости с использованием возможной маргинальной ставки займа, экономическая суть операции будет искажена, возможно даже существенно» (IFRS-2005.Interpretation and Application of International Accounting and financial Reporting Standards. Barry J.Epstein, Abbas Ali Mirza. JohnWiley&Sons,Inc. 2005, р.411.)

На практиці до дисконтування довгострокових зобов’язань звертаються лише тоді, коли різниця між ставками є надзвичайно суттєвою, і економічно необгрутованою.
Наприклад, підприємство отримало від ЄБРР кредит під 2% річних, тоді як середньоринкова ставка в Україні за подібними кредитами складає 12% річних.
В даному випадку різниця між ставками дуже велика. Проте це навряд чи означає, що слід дисконтувати відповідний борг за ставкою 12%, і відображати прибуток від пільгового кредитування.
Адже порівнювати слід однорідні заборгованості. Тобто слід враховувати, що всі кредити ЄБРР надаються на таких умовах, які з точки зору ринкових реалій є пільговими.
Таким чином, ставка 2% для конкретного кредиту може бути ефективною. Це означатиме, що у підприємства не виникає потреби в дисконтування такої заборгованості.

Саме тому слід звертати увагу на п.10 ПСБО 11, де вказано, що «визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання».
Доречно в даному контексті згадати про лист Мінфіну від 26.10.09 р. № 31-34000-20-10/28858. Лист є відповіддю на питання про визнання прибутку від отримання кредиту за ставкою, що була значно нижчою від ринкову.
В цьому листі фахівці Мінфіну не вимагали фіксувати прибуток від дисконтування «пільгового» кредиту, та зауважили, що зобов’язання відображаються «у сумі фактичної заборгованості, визначеної умовами договору позики».

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS