Skip to content

Облік програм: юридичний підхід

by admin on February 18th, 2013

Газета “Все про бухгалтерський облік” пропонує наступний підхід до вирішення проблеми обліку комп’ютерного програмного забезпечення:

“Підкажіть, будь ласка, як у бухобліку обліковувати вартість придбаних комп’ютерних програм: у складі нематеріальних активів чи витрат періоду?

Оскільки питання комплексне, структуруємо нашу відповідь.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII (далі — Закон про авторське право) і п. 2 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України комп’ютерна програма — об’єкт авторського права. Тому при купівлі комппрограми підприємство-покупець отримує майнові права на неї. Обсяг останніх визначає ліцензійна угода, з якою користувач часто знайомиться при встановленні комппрограми (ст. 31, ч. 2 ст. 32 Закону про авторське право). Саме в ньому повинно бути прописано, що підприємство-покупець може робити з придбаною комппрограмою:
— тільки використовувати програму в певний спосіб у встановлених рамках (тобто одержує невиключне право на використання програми — ч. 4 ст. 32 Закону про авторське право);
— використовувати програму в певний спосіб і в установлених межах, а також дозволяти чи забороняти подібне використання іншим особам (тобто одержує виключне право на використання програми — ч. 3 ст. 32 Закону про авторське право).
Залежно від цього й розрізнятиметься бухоблік комп’ютерних програм.
Отже, якщо ліцензійною угодою передбачено, що до підприємства-покупця переходять невиключні права на використання комппрограми, то витрати на придбання останньої, згідно з п. 4 П(С)БО 15 «Доход», можна класифікувати як роялті. А це означає, що в бухобліку витрати на придбання такої комппрограми можна обліковувати в складі адмінвитрат (дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»). Підстава — п. 18 П(С)БО 16 «Витрати».
А якщо ліцензійною угодою передбачено, що до підприємства-покупця переходять виключні права на використання комппрограми, то вона в бухобліку поповнить лави нематактивів (абз. 6 п. 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»)…
Якщо підприємство купує комп’ютер з уже встановленим програмним забезпеченням, суму якого в первинних документах не виділено окремо, то його логічно обліковувати як складову комп’ютера, тобто в складі необоротних активів. На такий висновок нас наштовхує п. 4 П(С)БО 38 «Нематеріальні активи». У ньому сказано: «Визначаючи, відповідно до якого стандарту варто розглядати актив, що поєднує нематеріальні та матеріальні елементи (тобто, згідно з МСБО 16 «Основні засоби», або як нематеріальний актив відповідно до цього Стандарту), суб’єкт господарювання застосовує судження, щоб оцінити, який елемент більш суттєвий. Наприклад, комп’ютерне програмне забезпечення для верстата, що управляється комп’ютером і не може функціонувати без цього конкретного програмного забезпечення, є невід’ємною частиною пов’язаного з ним апаратного забезпечення, тому його розглядають як основний засіб. Так само оцінюють операційну систему комп’ютера. Якщо програмне забезпечення не є невід’ємною частиною пов’язаного з ним апаратного забезпечення, то його розглядають як нематеріальний актив “.

Наш коментар:
А як наприклад бути з таким питанням: якщо на комп’ ютері при покупцівже встановлено операційну систему , без якої він не може працювати, і її вартість не виділено окремо від ціни комп’ ютера, але така програма надає лише невиключні права ?
Хто з першого разу здогадається про яку операційну систему йде мова?
:)

From → Дайджест

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS