Skip to content

Політично-оціночний симбіоз

by admin on October 22nd, 2018

В “Професійному бухгалтері” № 40 надрукована стаття професора Момот “Невід’ємність: говоримо «політика», маємо на увазі «оцінка»“, в якій аналізується питання інтерпретації вибору методу амортизації.
Автор зокрема зазначає:
“У П(С)БО 7 «Основні засоби» немає чіткої вказівки на те, що вибір методу амортизації є предметом облікової політики. І якщо уважно проаналізувати визначення облікової оцінки, наведене в п. 3 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», то бухгалтер у принципі може зробити висновок про те, що вибір методу амортизації перебуває не в єпархії облікової політики, а в єпархії облікових оцінок. Адже відповідна методологія регламентує розподіл витрат між звітними періодами. Тому якщо керівництво підприємства визнає, що питання вибору методу амортизації не належить до сфери облікової політики, і виключить його з відповідного наказу, такі дії не суперечитимуть настановам бухстандартів.

Утім, на наш погляд, можна обійтися й без таких радикальних дій. Річ у тім, що сучасній стандартизації відомі випадки, коли віднесення питання до сфери облікової політики не означало, що зміна такої політики обов’язково має відображатися ретроспективно.

Наприклад, вибір моделі оцінки основних засобів (за собівартістю або з переоцінками) чітко визначено параграфом 29 МСБО 16 «Основні засоби» як питання облікової політики підприємства. Проте спеціальне положення параграфа 17 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» говорить, що зміна моделі оцінки основних засобів, будучи зміною облікової політики, обліковується, проте, як зміна облікової оцінки. Тож у цьому випадку діють не загальні правила «політичного» ретроспективного перерахунку, а «перспективні» спецправила зміни облікових оцінок.

Ніщо не заважає головбухові інтерпретувати випадок з методом нарахування амортизації в тому самому ключі: це питання є предметом облікової політики, але у випадку зміни методу амортизації застосовуються не загальні правила ретроспекції, а спецправила, характерні для обліку змін облікових оцінок.

Прецеденти такого підходу до тлумачення суті питання у світовій практиці є. Скажімо, у Глосарії системи US-GAAP міститься особливий термін «зміна облікової оцінки, обумовлена зміною облікового принципу» (Change in Accounting Estimate Effected by a Change in Accounting Principle). Ця категорія визначається так: зміна облікової оцінки, яка невід’ємна від впливу відповідної зміни облікового принципу. Як приклад цього поняття наводиться зміна методу амортизації або виснаження (depreciation, amortization, or depletion) довгострокових нефінансових активів”.

From → Дайджест

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS