Українські податківці та бухстандарти – це несумісні речі

Лист ДФС від 17.10.2018 р. № 4457/6/99-99-12-02-03-15/ІПК:
“Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7).

При цьому згідно з п. 22 П(С)БО 7 вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості“.

Наш коментар:

1. Визначення залишкової вартості було включено до ПСБО 7 згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1396 від 30.11.2009. Цей наказ діяв до 01.01.2015. Тобто на сьогодні зазначена дефініція юридично в стандарті відсутня.

2.В ПКУ є окрема спеціальна дефініція терміну “залишкова вартість”, і вона відрізняється від тієї, що наведена в листі ДФС:

“14.1.9. залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу”.

3. Якщо земля не амортизується, то це не значить, що в неї немає залишкової вартості. Це значить, що її залишкова вартість дорівнює первісній.

Ірпіньська школа економіки не втомлюється дивувати своїми “ноу хау”.