Skip to content

Амортизаційний старт: минуле та роздуми

by admin on January 11th, 2019

В “Практиці МСФЗ” за січень 2019 року надруковано статтю П.Пчельника “МСФЗ-перехід: початок амортизації“.
В статті зокрема наголошується на певній кореляції між вимогами ПСБО, МСФЗ та старого радянського обліку:

“У параграфі 30 Основи для висновків до МСБО 16 зазначено: «Рада вирішила, що строк корисної експлуатації активу має охоплювати весь час, протягом якого він є придатним для використання, незалежно від того, чи використовується він, чи ні протягом цього часу». Наступний параграф пояснює: «Рада дійшла висновку, що незалежно від невикористання, чи використання, доцільно амортизувати актив з обмеженим строком корисної експлуатації так, щоб фінансові звіти відображали споживання потенціалу корисності активу, яке відбувається в той час, коли актив утримують».

Важливо, що саме такий підхід було покладено в основу і ПСБО-стандартизації. У п. 29 ПСБО 7 зазначено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Отже, формально кажучи, національна система стандартизації не прив’язує початок амортизації до початку фактичної експлуатації. Тобто амортизуватися мають і ті основні засоби, які придатні до експлуатації, але ще не експлуатуються.

Цікаво, що така практика була відома ще в радянські часи. Якщо звернутися до Інструкції № 40, то можна з’ясувати, що знос на основні засоби, які не експлуатувалися, за рахунком 02 не нараховувався, але амортизацію за рахунком 86 нараховували як на ті основні засоби, що експлуатуються, так і на ті основні засоби, що «перебували в запасі (в резерві, на складі)».

From → Дайджест

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS