Skip to content

Орендні поліпшення: інші необоротно-матеріальні = основні

by admin on June 14th, 2019

В листі ДФС від 07.06.2019 р. № 2598/6/99-99-15-02-02-15/ІПК наведено позицію податкового відомства щодо моделі податкового обліку поліпшень орендованого майна. Висновки такі:
“Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” (далі – П(С)БО 14), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181 (зі змінами), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 зі змінами (далі – Методичні рекомендації N 561).

Відповідно до абзацу другого п. 8 П(С)БО 14 затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Згідно з п. 21 Методичних рекомендацій N 561 такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій N 561.

Щодо обліку за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то обліковий підхід до основних засобів визначає Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 “Основні засоби” (далі – МСБО 16), а Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 “Оренда” (далі – МСФЗ 16) встановлює принципи визнання, оцінки, подання оренди та розкриття інформації про неї”.

“Таким чином, при використанні у господарській діяльності платника податку на прибуток орендованих приміщення та автомобіля для розрахунку амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) таких орендованих основних засобів зараховуються як окремі об’єкти групи 9 “інші основні засоби” з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу”.

Як бачимо, групу інших необоротних матактивів фактично прирівняно до основних засобів

From → НОВИНИ

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS