Skip to content

Оренда та CECL: МСФЗ та US-GAAP

by admin on August 27th, 2019

Рассел Голден (Russell Golden), Голова FASB:
” 2016 року FASB та IASB видали стандарти оренди. Під час цього проекту FASB та IASB погодились, що оренду слід відображати в балансі. Ми домовились про визначення оренди і дійшли послідовних висновків в інших важливих сферах, але ради обрали різні підходи до визнання витрат. FASB зберігла наш підхід поточних витрат (current expense approach) з двох причин. По-перше, ми вважаємо, що це буде більш доречно відображати економіку орендних операцій, по-друге, тому що американські стейкхолдери сказали нам, що такий підхід буде легше реалізувати. З іншого боку, IASB звернулася до підходу, що був в нашому первісному спільному проекті, який передбачує витрати лізингоодержувача за всіма цими договорами, який, по суті, розглядає всі оренди насамперед як фінансові операції.

Незважаючи на наші відмінності, результат стандартів практично однаковий. Обидва результати призвели до більш вірного представлення лізингової діяльності. Обидва підходи вимагають від організацій які орендують активи, визнати їх у балансі, і обидва вимагають більше розкриттів, щоб дати інвесторам кращу інформацію про ці операції.

Американські публічні компанії почали застосовувати цей стандарт цього року, і, поки ми не створили TRG для оренди, ми зробили вузькі покращення сфери застосування для вирішення питань, порушених зацікавленими сторонами, і ми продовжуватимемо стежити за ходом впровадження у найближчі місяці і роки.

Далі я зверну свою увагу на нашу роботу за стандартом, про який ви, можливо, чули нещодавно в новинах: поточні очікувані кредитні втрати, більш відомі як CECL. Як і у випадку оренди, FASB та IASB домовилися про цілі, але не погодились у підходах. Ми погодились, що нам потрібна більш перспективна модель, але ми не погодилися з тим, як досягти цього, в основному через те, що ми почули від американських стейкхолдерів.

Перед тим, як доопрацювати наші відповідні стандарти, FASB співпрацювала з IASB, щоб розробити так звану тривідерну модель (three-bucket model ) для визнання очікуваних втрат. Аудитори, інвестори та регулятори дали зрозуміти, що такий підхід буде складним та важким у застосуванні в американській регуляторній системі. Ми зустрілися із сотнями користувачів фінансових звітів, укладачів, регуляторів та фінансових установ, і майже всі погодилися з тим, що поточна модель понесених збитків (current incurred loss model ) була проблемою. На основі нашого аналізу підхід IASB був би занадто дорогим для впровадження американської системи фінансової звітності.

З іншого боку, наша робота над тривідерною моделлю поставила перед нами завдання розробити кращу модель для транзакцій в США. Як результат, ми запровадили простішу і, на нашу думку, більш інформативну модель звітування про поточні очікувані кредитні втрати. Ми продовжуємо вірити, що модель CECL найкраще відповідає інтересам американських інвесторів і що вона краще відбиває своєчасні кредитні ризики позик на балансі установи”.

Джерело

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS