Skip to content

Політика і неможливість

by admin on November 6th, 2019

В БухгалтеріїUA № 45 Олена Рижикова коментує зміни до ПСБО 10 та ПСБО11:

“Вважаємо, що зміни стосовно повального дисконтування довгострокових заборгованостей потрібно розглядати як зміну облікової політики. Це підтверджує п.9 ПБО-6, згідно з яким облікова політика може змінюватися, якщо змінюються, зокрема, вимоги органу, який затверджує ПБО, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства. Відповідно до п.11 ПБО-6 облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, передбачених п.13 ПБО-6. А згідно з п.12 ПБО-6 вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року; повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
У п.13 ПБО-6 зазначено: якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики. Наша позиція полягає в тому, що за відсутності чітких рекомендацій, зокрема, щодо визначення відсоткової ставки дисконтування, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок 2019 року достовірно визначити неможливо. Отже, підприємства мають відобразити довгострокові заборгованості за їх теперішньою вартістю лише на дату річного балансу — 31.12.2019 р.
І взагалі, ПБО-10 та ПБО-11 фактично мають тепер орієнтуватися на МСФЗ у питаннях дисконтування. Тож варто розібратися з основними принципами обліку «міжнародних» заборгованостей. На практиці виплати за довгостроковими заборгованостями здійснюються за певним графіком погашення, що теж накладає відповідні особливості на їх облік”.

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS