Skip to content

Мінфін так і не спромігся

by admin on November 6th, 2019

Віталій Прокопенко в Інтерактивній бухгалтерії коментує зміни, внесені до нацстандартів:

“Мінфін фактично закріплює в профільних П(С)БО 10 та П(С)БО 11, що вся довгострокова дебіторська заборгованість (а не лише на яку нараховують проценти) та всі довгострокові зобов’язання (а не лише на які нараховують відсотки) мають бути відображені в балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Ми вважаємо, що йдеться саме про фінансові (грошові) довгострокові дебіторки та зобов’язання, за якими передбачаються майбутні платежі. Щодо інших (нефінансових) дебіторок і зобов’язань, дисконтування (облік за теперішньою вартістю) застосовуватися не повинно, оскільки така процедура ґрунтується на теорії вартості грошей у часі”.

“Мінфін, на жаль, за всі ці роки так і не спромігся надати хоча б якісь методологічні поради стосовно бухобліку за теперішньою вартістю й узагалі щодо співвідношення вимог П(С)БО 10, П(С)БО 11 та П(С)БО 13, який встановлює власні правила визнання та оцінки фінансових інструментів, зокрема, за амортизованою собівартістю. Тому питань до держметодологів накопичилося безліч.

Припустімо, цікаво почути від Мінфіну, як правильно застосовувати коментовані зміни щодо дебіторських і кредиторських боргів, що на момент їх виникнення підприємство класифікувало як довгострокові та на дату набрання чинності Наказом № 379 (на дату найближчого балансу) залишаються непогашеними (у т.ч. якщо вони вже повністю або частково рекласифіковані в поточні статті)? Чи повинно підприємство, яке раніше не дисконтувало такі безвідсоткові заборгованості, визнати зміну своєї облікової політики на підставі коригування вимог органом, що затверджує П(С)БО (п.п. 9, 11–13 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»)?”.

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS