Skip to content

ПФД: кредит чи ні?

by admin on March 20th, 2020

“Професійний бухгалтер” №12/20 публікує статтю Ж.Семенченко “Поворотна фіндопомога без чіткого строку повернення: фіскали проти“.
Автор зокрема зазначає:
“Один із широко пропонованих способів уникнути дисконтування такий: не встановлювати в договорі конкретний строк надання позики (так звані позики з поверненням «на вимогу»). <....>
Податківці зрозуміли, що в такий спосіб підприємства часто маскують фактично довгострокові позики, щоб уникнути дисконтування, і вирішили покласти цьому край. Так, у сьогоднішній ІПК зроблено такий висновок: якщо в договорі не встановлено строку повернення основної суми, то така фіндопомога згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ для цілей оподаткування визнається безповоротною фінансовою допомогою.
<...>
Безповоротна фінансова допомога — це: <....> основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми <....>
з огляду на визначення, наведені в ЦКУ, бачимо, що за кредитним/депозитним договором обов’язково виплачуються проценти і однією зі сторін є фінансова установа (банк). Чи можна говорити, що для цілей оподаткування позика дорівнює кредиту (для позичальника) й депозиту (для позикодавця)? На наш погляд, ні. У п.п. 14.1.257 ПКУ надано чітке визначення ПФД. Це сума коштів, яка надійшла без вимоги про сплату процентів (тобто тут її вже жодним чином не можна ототожнювати з кредитом або депозитом) та є обов’язковою до повернення. Крім того, у ПКУ також наведено визначення депозиту (вкладу) — у п.п. 14.1.44 та фінансового кредиту — у п.п. 14.1.258, з яких також випливає, що такі кошти беруться/надаються фінансовою установою та обов’язково під процент”.

From → Дайджест

No comments yet

Leave a Reply

Note: XHTML is allowed. Your email address will never be published.

Subscribe to this comment feed via RSS