Skip to content
Jan 4 18

Можна, але не можна

by admin

В листі від 29.12.2017 р. № 3209/6/99-99-15-02-02-15/ІПК Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо податкового (звітного) періоду з податку на прибуток підприємств для виробників сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ, податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Але статтю 209 ПКУ відмінено з 2017 року!

Висновок фахівців ДФС:
“з 01.01.2017 р. Кодексом не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток.
З урахуванням зазначеного з 01.07.2017 р. виробники сільськогосподарської продукції не можуть застосовувати річний податковий (звітний) період, передбачений пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу, оскільки відсутні критерії сільськогосподарської продукції для цілей оподаткування податком на прибуток“.

Нагадаємо, що нова редакція статті 13 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачає можливість обрання звітного періоду іншого, ніж календарний рік.

Jan 4 18

Нарешті: “необоротні”, але – запаси

by admin

Три роки зберігається інтрига щодо податкового регламенту операцій з необоротними активами, які утримуються для продажу.
Оскільки ПКУ не виокремлює цю категорію активів, було не зрозуміло, як саме до них слід ставитися при коригуванні фінрезультату та нарахуванні ПДВ. Адже з одного боку, формально кажучи, вони є “необоротними”, а з іншого боку – вони призначені для продажу, тобто фактично є оборотними.

В листі ДФС від 28.12.2017 р. № 3186/6/99-99-15-03-02-15/ІПК підтверджено їхній оборотний статус – такі “необоротні” активи названо ЗАПАСАМИ:

“на вартість необоротних активів, утриманих для продажу (запасів) коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пункту 138.1 та пункту 138.2 статті 138 Кодексу не здійснюється та рядки 1.1.2 та 1.2.2 Додатка Р1 “Різниці” до рядка 03 Р1 Декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. N 467) не заповнюються”.

Звісно, з точки зору суто бухгалтерської такі активи власне запасами не є. Втім аналогія із запасами в певному сенсі є виправданою.

Jan 3 18

МСФО 9 vs МСБУ 39

by admin

В блоге Такслинк размещен обширный табличный материал, сопоставляющий те положения МСБУ 39 МСФО 9, по которым стандарты существенно отличаются.
В таблицах приводятся ссылки а конкретные параграфы стандартов.
Примечания к таблицам дают детальные практические пояснения.
Отдельная таблица посвящена сравнению положений стандартов в части учета хеджирования.

Dec 29 17

Латина важлива не тільки для медицини, але й для оподаткування

by admin

Лист ДФС від 21.12.2017 р. № 3072/6/99-99-15-03-02-15/ІПК:

“”Ex gratia” латинський вираз “із милості”, використовується в юридичній практиці. Коли щось зроблено “Ex gratia”, це зроблено добровільно.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога, це зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Одже кошти, отримані “Ex gratia”, відносяться по своїй суті до безповоротної фінансової допомоги”.

[оригінальну орфографію збережено. вивчаючи латину, автор став забувати солов'їну :) ]

Dec 27 17

Анекдот от форсмажоров бухгалтерам под йолку.

by admin

В одной известной бухгалтерской газете одна модная юридическая фирма разместила рекламу своих услуг по урегулированию вопросов, связанных с взиманием долгов.
Очевидно расчет модных юристов был таков: главбух в своей газете прочтет рекламу, обрадуется, и пойдет к директору с требованием нанять модных юристов, чтобы “зарешать вопросы” с недисциплинированными дебиторами.
В названной рекламе есть такой чудеснейший перл:
Каждый бухгалтер знает, что существет 4 вида задолженности: просроченная (30 дней), текущая (1 год), сомнительная (до 3-х лет) и безнадежная (более 3-х лет либо предприятие ликвидировано)“.

Имя “каждого бухгалтера” в студию!

Dec 27 17

Шаріат-бухстандарти вже незабаром

by admin

Бухгалтерсько-аудиторска ісламська організація ( Accounting and Auditing Organisation for Islamic Financial Institutions -AAOIFI) уклала угоду з Британсько-Саудівським банком про те, щоб до 2020 року викласти для вільного доступу повну версію шаріатських стандартів бухобліку (Sharia’a standards) арабською та англійською

Dec 26 17

Роялті: як було, і як буде

by admin

TaxLink розміщує матеріал про зміни в обліку роялті-доходів.
Висновок: новий МСФЗ 15 дещо жорсткіше ставиться до правил визнання виручки від ліцензійного роялті.

Dec 25 17

Футболіст як інтелектуальна (!?!) власність

by admin

В листі від 14.12.2017 р. № 2978/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФмС пояснює своє ставлення до операцій продажу футболістів:

“…За економічним змістом операції з купівлі-продажу прав на використання професійних здібностей спортсменів є операціями з нематеріальними активами (ліцензійними договорами)….

Таким чином, операцію з передачі права на використання професійних здібностей спортсменів за відповідними договорами (контрактами) відповідно до норм Кодексу слід розглядати як операцію з передачі нематеріального активу….

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг визначена будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Місцем постачання послуг щодо надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами; надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, відповідно до підпунктів “а” та “г” пункту 186.3 статті 186 Кодексу вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Враховуючи викладене, а також те, що в результаті переходу спортсмена з українського до іноземного клубу відбувається його реєстрація іноземною спортивною організацією як спортсмена такого клубу, місце постачання операції з переходу спортсменів (передачі прав) з українських до іноземних клубів на платній основі з метою використання їх професійних здібностей визначається за межами митної території України, а тому така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість“.

Наш коментар:
А чому власне не застосована норма про постачання ТОВАРІВ? Визначення п.14.1.244 ПКУ прямо вказує на те, що нематеріальний актив є ТОВАРОМ.
Нагадаємо, що податківці вже називали назвали футболістів послугами. В листі від 02.11.2017 р. N 2475/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначено наступне:
“Враховуючи те, що спортсмен, як людина, не може бути товаром та предметом купівлі-продажу (постачання), а також те, що підготовка іноземного спортсмена клубом-нерезидентом здійснюється за межами України, то з метою справляння податку на додану вартість місцем постачання послуг за зазначеними вище договорами буде місце реєстрації клуба – нерезидента, тобто поза межами митної території України”.

Dec 22 17

Криптооподаткування

by admin

Податковий сервіс Happy Tax відкрив новий підрозділ, спрямований на обслуговування ринку криптовалют.
Раніше Happy Tax заявив про те, що приймає криптовалюти в оплату своїх послуг.
На фоні значної законодавчої невизначеності та серйозного занепокоєння з боку податкової служби, власники біткоїнів прагнуть якось убезпечити себе від фіскальних ризиків операцій з криптовалютою.

Dec 21 17

З балансоутримання в балансоутримання

by admin

В листі ДФС від 18.12.2017 р. № 3028/6/99-99-15-02-02-15/ІПК надано цікаві пояснення щодо операції передання житлових будинків з балансів комунальних підприємств на баланси ОСББ:

“якщо комунальне підприємство – платник податку, який за рішенням органу місцевого самоврядування передає основні засоби – об’єкти житлового комплексу (багатоквартирні будинки), що перебувають на його балансі, у процесі списання їх з балансу не включає суму залишкової вартості таких основних засобів до складу витрат під час визначення фінансового результату до оподаткування, то такий платник не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості цих засобів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості таких об’єктів основних засобів, встановленої з урахуванням положень ст. 138 Кодексу”.

Зауважимо, що в самому ПКУ зазначені коригування не обумовлені фактором списання/несписання залишкової вартості на витрати в бухобліку. Тобто податківці намагаються застосувати до операції звичайну логіку та здоровий глузд: коригування фінрезультату залежить від того, чи вплинула операція на фінрезультат.
Такий висновок важливий адже на практиці такі операції можуть відображатися за статтями капіталу (як операції з власником), і не впливати на фінрезультат.