Skip to content
Apr 10 18

Заключение = Отчет

by admin

В “Бухгалтерии” №13 И.Данилюк публикует статью “Ищите аудитора! (по мотивам нового Закона об аудите)”. Автор обращает внимание на то, что по Закону о бухучете в 2019 году финансовая отчетность больших и средних предприятий за 2018 год должна быть обнародована вместе с аудиторским заключением.
При этом в Законе об аудите речь идет не об аудиторских заключениях, а о аудиторских отчетах.
В статье сделан вывод, что эти термины являются тождественными.

Apr 4 18

Японці уподобали МСФЗ 15

by admin

Рада зі стандартів бухобліку Японії (Аccounting Standards Board of Japan – ASBJ) затвердила новий японський стандарт з обліку доходу – Japanese GAAP Standard No. 29 .
Новий стандарт базується на принципах МСФЗ 15. Втім є деякі відмінності. Зокрема новий стандарт не регулює питання обліку контрактних витрат.

Apr 3 18

Видобуток та МСФЗ

by admin

“Професійний бухгалтер” №13 публікує коментар В.Карпової до спільного листа МФУ, Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07-/22-18, в якому пояснюється склад підприємств, які здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Нагадаємо, що такі підприємства тепер мусять перейти на МСФЗ.
В коментарі зокрема вказується на неузгодженість вітчизняних та європейських нормативів:
“В Україні Перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджено постановою КМУ від 12.12.1994 р. № 827. Але зрозуміло, що цей Перелік приймався не для бухоблікових цілей і до нього, зокрема, включені підземні води. У результаті вийшло, що всі підприємства, які мають на балансі свердловину з видобування підземної води, потрапили до категорії підприємств, що здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Відповідно, незалежно від інших критеріїв (чисельності, балансової вартості активів та чистого доходу), усі такі підприємства повинні складати фінзвітність за МСФЗ.
Зрозуміло, це було нелогічно й до того ж суперечило вимогам Директиви 2013/34/ЄС
“.
“Мінфін і Держстат при аналізі відповідних норм Закону про бухоблік послалися на КВЕД-2010, а не на Перелік № 827. Із цього можна дійти висновку, що для бухоблікових цілей, у тому числі стосовно подання фінзвітності за МСФЗ, орієнтуватися потрібно саме на КВЕД-2010″.

Також вартий уваги наступний висновок коментаря:
” підприємства, які здійснюють діяльність із заготівлі деревини, названо тільки в числі тих, хто подає звіт про платежі на користь держави — документ, що містить деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до закону (ст. 1 Закону про бухоблік). А от МСФЗ-формат фінзвітності (за відсутності інших критеріїв для його застосування) такі підприємства обов’язково використовувати не повинні”.

Apr 2 18

Кража авто: списание

by admin

“Бухгалтерия” №7 публикует ответ Минфина (письмо от 03.07.17 № 35210-07-10/17496) на запрос предприятия о списании автомобиля, изъятого незаконными воинскими формированиями со стоянки в Донецке.
Минфин указывает на то, что для списания такого актива нужно решение о возбуждении уголовного дела и “форс-мажорный” сертификат ТПП. На инвентаризации Минфин в этом письме не настаивает.
Однако на инвентаризации в этом случае настаивает Нацполиция (письмо от 29.06.17 №14/02/1-5607).
Ни одно из ведомств не вспоминает о критерии контроля, который необходим для признания актива.
То есть в данной ситуации речь идет не о том, как подтвердить отсутствие актива, а о том, как обосновать присутствие украденного актива в балансе.

Mar 30 18

Нова Концептуальная основа

by admin

Вчора Рада з МСБО затвердила нову Концептуальну основу фінзвітності.
Зокрема оновлено визначення категорій активи та зобов’язання.
Документ містить вісім розділів.
Крім Концептоснови, внесені зміни до тих положень стандартів, що містять посилання на Концептоснову.
Зміни набудуть чинності з 2020 року.

Mar 29 18

Меморандуми і вікна

by admin

Керівництво НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку), Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» і Програми технічної підтримки за пріоритетними напрямками українського фінансового сектору EU-FINSTAR підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо закупівлі та впровадження в Україні Системи фінансової звітності (надалі – Система).

Міжнародні партнери України, які надають допомогу фінансовому сектору в процесі впровадження реформ, мають намір надати допомогу в процесі закупівлі такої Системи у відповідності до встановлених бізнес-вимог, а також її адаптації та впровадження.

Нова Система дозволить здійснювати збирання, обробку, перевірку та розкриття регулярної фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі, і базуватиметься на поширеному в світі стандарті iXBRL.

Ключовими новаціями запровадження нової Системи на українському ринку є: єдине вікно подання фінансової звітності до фінансових регуляторів; високий рівень автоматизації збирання та обробки фінансової звітності, ефективний та надійний аналіз фінансових показників компаній, швидке виявлення помилок та невідповідностей у фінансових звітах.

Докладніше

Mar 28 18

“Врізання” в МСФЗ – це хибний шлях

by admin

Ми вже повідомляли про те, що єврочиновництво виявляє зацікавленність у підвищенні свого впливу на МСФЗ.
На ці прагнення відреагувало керівництво Ради з МСБО. У спільній заяві Голови Ради та Голови Фундації МСФЗ йдеться про необхідність дотримання стратегії, виробленой Великою Двадцяткою щодо створення системи глобальних стандартів. Політика т.зв. “врізання” ( ‘carve-ins’) в стандарти, на думку підписантів, суперечить зазначеній стратегії.
В заяві йдеться про значні ризики, до яких може призвести політика “ЄС-адаптації” міжнародних стандартів.

Mar 27 18

Доповнення до МСФЗ 9 отримали ЄС-схвалення

by admin

Торічні зміни до МСФЗ 9, затверджені радою з МСБО в жовтні, тепер схвалені і Регуляторною Комісією ЄС (опубліковано в офіційному журналі 26 березня 2018 року).
В Євросоюзі зміни набудуть чинності тоді ж, коли і за вимогами МСФЗ 9 – з 2019 року.
Відповідно до цього рішення, Група єврорадників (EFRAG) оновила перелік стандартів, затверджених для дотримання.

Mar 26 18

Донецькі про облікову політику

by admin

Донецька ДФС висловилась з приводу застосування касового ПДВ-методу:

“відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 (далі – Методрекомендації), елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві є облікова політика, яка може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.
Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві.
Пунктом 2.1 Методрекомендацій передбачено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності.
Отже про застосування касового методу платник зазначає в розпорядчому документі про облікову політику.
Якщо платник податку бажає відмовитись від застосування касового методу податкового обліку, то така відмова здійснюється шляхом внесення відповідних змін до облікової політики підприємства”.

Наш коментар:
Важко зрозуміти, яким чином крітерії суттєвості пов’язані з касовим методом оподаткування.
Нам нелегко також уявити який стосунок застосування тієї чи іншої моделі оподаткування має власне до облікової політики.

Mar 23 18

Фінінструментарій: класифікація & перехід

by admin

“Професійний бухгалтер” № 11 публікує матеріал, в якому розглядаються питання нової класифікації фінінструментів, а також особливості транзиту від МСБО 39 до МСФЗ 9.
Зокрема в статті пояснюється категорія “облікової невідповідності“:

“Якщо керівництво компанії вважає, що для усунення облікової невідповідності (accounting mismatch) потрібна оцінка інструменту за справедливою вартістю через прибуток/збиток, то воно може прийняти відповідне рішення, незважаючи на всі перелічені вище чинники.

Параграф Z4.61 Основ для висновків до МФСЗ 9 визначає, що облікова невідповідність передбачає наявність двох припущень:

у підприємства є активи та зобов’язання, які оцінюються на різних основах;
установлено економічний зв’язок між цими активами та зобов’язаннями.

Наведемо приклад. Фінансова компанія емітувала облігації з метою залучення засобів на ринку однієї країни для подальшого інвестування їх в облігації, які обертаються на ринку іншої країни.

Облігації котуються на відкритих ринках, і на кожну дату балансу наявна достовірна інформація про їх справедливу вартість. При випуску облігацій підприємство на підставі параграфа 4.2.2 МФСЗ 9 віднесло їх до категорії зобов’язань, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток/збиток.

Надалі була здійснена інвестиція залучених коштів в облігації. Бізнес-модель передбачає утримування таких облігацій до погашення. Куплені облігації проходять SPPI-тест. Тому, за загальним правилом, їх потрібно включити до категорії фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Проте це призведе до облікової невідповідності. Адже відповідні облігаційні зобов’язання оцінюються на іншій основі. Залучення ресурсу оцінюється за справедливою вартістю, а його розміщення — за амортизованою. Щоб уникнути такої асиметрії, керівництво компанії приймає рішення віднести куплені облігації до категорії FVTPL”.