Skip to content
Mar 29 19

Помилки в бухобліку: чи важлива умисність?

by admin

Дуже цікаве тлумачення МСБО 8:

“для предприятий, которые применяют международные стандарты бухучета, существенность ошибки также влияет на способ ее исправления. В частности, МСБУ 8 различает существенные, несущественные и умышленные ошибки. Так, применяют:

— ретроспективный способ для исправления существенных и умышленных ошибок (независимо от их существенности);

— перспективный способ (т. е. в текущем периоде без пересчета данных предыдущих периодов) для исправления несущественных ошибок, допущенных неумышленно”.

Ще цікавіше було б побачити посилання на конкретні параграфи МСБО 8, які дали підстави для таких прогресивних висновків.
:) :) :)

Mar 28 19

Право постійного землекористування: облік за МСФЗ

by admin

Роз’яснення ФПБАУ від 20.03.2019 р. № 4 – головна теза:

“У разі набуття права постійного користування земельною ділянкою підприємство отримує нематеріальний актив. У момент виникнення такого права нематеріальний актив визнається на балансі за собівартістю з урахуванням витрат на оформлення правовстановлюючих документів. Подальші витрати на переоформлення документації, як правило, відносяться до прибутків / збитків періоду. Такі витрати можуть включатись до первісної оцінки права користування земельною ділянкою лише за умови розширення чи іншої зміни прав”.

Mar 28 19

Тонка капіталізація та МСФЗ 16

by admin

Черговий випуск флеш-коментарів КПМГ – висновок: обмеження п.п.140.1 -140.3 ПКУ до договорів оренди застосовуватися не повинні.

Нагадаємо, що такий же висновок було зроблено на вебінарі “МСФЗ 16: податкові ризики“, що відбувся 11.12.18.

Також про відсутність загальної небезпеки застосування фіскальних рестрикцій було вказано в статті “МСФЗ 16 «Оренда»: податкові ризики”, яка була надрукована в “Професійному бухгалтері” № 33/ 2018.
Про це ми повідомляли у вересні минулого року.

Mar 28 19

МСФЗ-таксономія 2019

by admin

Викладено на сайті Ради з МСФЗ 27.03.19

Mar 27 19

Делойт: СЦО для МСФЗ

by admin

Під час інтерактивного опитування було визначено, що більше 80% респондентів планують частково автоматизувати облік у відповідності до МСФЗ, виходячи з економічної доцільності. Також 45% респондентів зазначили, що збирається користуватися послугами глобальних спільних центрів обслуговування (СЦО) для ведення обліку за МСФЗ, а 8% навіть планують створити такі СЦО в Україні. Як показало нещодавнє дослідження компанії «Делойт» щодо привабливості України в якості місця розташування для СЦО, останні зміни в законодавстві та економіці дійсно сприяють тому, що глобальні компанії починають розглядати Україну як місце для створення своїх СЦО.

Джерело

Mar 26 19

Недобуд не ОЗ

by admin

В статті І.Назарбаєвої “Недобудували… Облік вибуття об’єктів незавершеного будівництва“, що опублікована в “Професійному бухгалтері” №12 зокрема розглянуто проблему застосування податкових коригувань:

” Хоча визначення терміна «незавершені капітальні інвестиції» й наведено в П(С)БО 7, дія цього стандарту на об’єкти незавершеного будівництва не поширюється, адже, як зазначає Мінфін у листі від 15.04.2013 р. № 31-08410-07-29/12008, вони не є основними засобами.”

“ривале перебування у стані незавершеності, як правило, знецінює об’єкт. Мабуть, можна погодитися із Мінфіном, який у згаданому раніше листі від 15.04.2013 р. № 31-08410-07-29/12008 стверджує, що до введення в експлуатацію основні засоби не підлягають переоцінці. Але не варто забувати про ще один стандарт бухгалтерського обліку: П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».”

” операції з вибуття об’єктів незавершеного будівництва не спричинюють виникнення податкових різниць і впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток через фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку.

Така ж ситуація із різницею, яка збільшує фінансовий результат на суму втрат від зменшення корисності. Її описано в згаданому раніше п. 138.1 ПКУ, який, як вже зазначалося вище, поширюється на чотири конкретні категорії необоротних активів. Тож є всі підстави цю різницю, а також її зменшувальну пару з п. 138.2 ПКУ, не застосовувати у разі зменшення чи відновлення корисності об’єктів незавершеного будівництва.

Такий нефіскальний підхід підтверджує й ДФС у ІПК від 22.02.2018 р. № 718/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та від 05.11.2018 р. № 4690/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, зазначаючи, що «…оскільки незавершені капітальні інвестиції (незавершене будівництво) не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають».

Mar 25 19

НЕДОВІРА: рівень зашкалює

by admin

Нещодавні дослідження, проведені компанією BlackLine, виявили дивовижну відсутність довіри укладачів звітності до даних фінзвітності.

Згідно з опитуванням, яким було охоплено понад 1100 керівників на рівні С та фінансових фахівців, 71% керівників на рівні С повністю довіряють точності своїх фінансових даних. Проте лише 38% фінансових фахівців – людей, які готують звіти – поділяють цю думку.

Фінансові фахівці, які брали участь у дослідженні – спільнота контролерів, фінансових аналітиків, бухгалтерів та аудиторів, відмітили причини, через які вони не довіряли фінансовим даним. Більшість вказали на людську помилку як основну причину, враховуючи, що деякі дані вводяться вручну. Інші посилалися на величезне збільшення обсягу даних, що затоплюють бізнес з широкого кола джерел.

Додаткові фактори включали компетентність та підготовку людей, що вводять дані, надмірну залежність від електронних таблиць, застарілі процеси, а також невелику кількість автоматизованих перевірок та контролю на підприємстві.

сім з десяти респондентів (69%) стверджують, що вони або їхні керівники зробили важливе бізнес-рішення на основі неправильних або застарілих фінансових даних. Багато респондентів заявили, що проблема часто прихована: більше чверті (26%) назвали занепокоєння з приводу помилок, які вони знали, але вони не могли підтвердити через відсутність видимості даних.

Помилки, які з’являються після видачі фінансової звітності, впливають на все: від репутації компанії до здатності до залучення капіталу. Неточності прихованих фінансових даних, на думку респондентів, також мають потенціал для збільшення рівня боргу і приведення значних штрафів у SEC (і можливих кримінальних звинувачень).

Близько семи з десяти респондентів (69%) заявили, що компанія, на яку вони працювали, повинна була перерахувати свої доходи через невідомі неточності даних. Тим часом лише 17% заявили, що довіряють фінансовому директору та фінансовій групі визначити всі помилки до видачі фінансової звітності.

Джерело

Mar 22 19

Нові колекції

by admin

FASB затвердила чергове оновлення – ASU-No. 2019-03. Воно вносить зміни до розділу 958 Кодифікації US-GAAP. Цей розділ присвячено обліку неприбуткових організацій.
Головний зміст – нова дефініція терміну “колекція”, який використовується для обліку музейних активів.
Оновлення набуде чинності в грудні 2019 року.

Mar 21 19

Судження щодо достатності

by admin

С’ю Лойд (Sue Lloyd), член Ради з МСБО, опубліковала статтю, в якій пояснює грудневе рішення щодо зміни облікової політики внаслідок оприлюднення Комітетом з тлумачень рішень з порядку денного (agenda decision).

На своєму засіданні у грудні 2018 року Рада з МСБО вирішила оновити свій Довідник з належного процесу, щоб дозволити компаніям «мати достатній час» для здійснення змін у обліковій політиці, що випливають з рішень Комітету з тлумачення МСФЗ.

У новій статті пані Ллойд нагадує читачам, що Комітет з тлумачень МСФЗ публікує рішення щодо порядку денного після того, як він вирішить, що питання зацікавлених сторін не потребує нормотворчих заходів. Натомість, Комітет пояснює, як застосовуються існуючі стандарти МСФЗ до проблеми зацікавлених сторін. Пані Ллойд зазначає:

Рада визнала, що рішення щодо порядку денного часто надають нову інформацію, яку слід розглядати як корисну та переконливу (наприклад, шляхом включення вимог до стандартів з матеріалами, що містяться в підставі для висновків та ілюстративних прикладів). Це означає, що компанія не має помилки лише тому, що її застосування стандартів МСФЗ не відповідає рішенню порядку денного.

Пані Лойд зазаначає, що «це може зайняти деякий час, щоб здійснити таку зміну облікової політики», і обговорює концепцію «достатнього» часу впровадження: це залежить від конкретних фактів і обставин. Це буде залежати від зміни облікової політики та суб’єкта господарювання, що звітує. Бухгалтери, аудитори та регулятори повинні застосовувати судження, щоб визначити “достатність”. Як правило, буде справедливим сказати, що стандартизатори мали на увазі кілька місяців, а не років.

Mar 20 19

МСФЗ 15 і ПДВ

by admin

Точка зору КПМГ