Skip to content
Nov 30 18

МСБО 17 – МСФЗ 16: транзит

by admin

Поради з переходу на МСФЗ 16 – гайд від KPMG

Nov 29 18

Українські податківці та бухстандарти – це несумісні речі

by admin

Лист ДФС від 17.10.2018 р. № 4457/6/99-99-12-02-03-15/ІПК:
“Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7).

При цьому згідно з п. 22 П(С)БО 7 вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості“.

Наш коментар:

1. Визначення залишкової вартості було включено до ПСБО 7 згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1396 від 30.11.2009. Цей наказ діяв до 01.01.2015. Тобто на сьогодні зазначена дефініція юридично в стандарті відсутня.

2.В ПКУ є окрема спеціальна дефініція терміну “залишкова вартість”, і вона відрізняється від тієї, що наведена в листі ДФС:

“14.1.9. залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу”.

3. Якщо земля не амортизується, то це не значить, що в неї немає залишкової вартості. Це значить, що її залишкова вартість дорівнює первісній.

Ірпіньська школа економіки не втомлюється дивувати своїми “ноу хау”.

Nov 29 18

Єврорадники про безоплатність

by admin

Група бухгалтерських єврорадників (European Financial Reporting Advisory Group – EFRAG) оприлюднила проект дослідження можливих варіантів обліку так званих “безобмінних” операцій (non-exchange transfers), в якому зокрема аналізується роль нової категорії – соціальна вигода (societal benefit).

Nov 23 18

Видобуток та МСФЗ

by admin

Набрали чинності зміни до Закону “Про бухгалтерький облік та фінансову звітність в Україні”, які стосуються видобувних підприємств.
Зміни внесені Законом “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” №2545.

Новації:

Звіт про платежі на користь держави подається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відповідно до Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, а також підприємствами, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес.

Порядок та строки подання суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, звіту про платежі на користь держави установлюються відповідно до Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”;

Склад та форми звіту про платежі на користь держави для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, установлюються відповідно до Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”;

Замість категорії “підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення” застосовуватиметься категорія “суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях”.

Частина 2 статті 12-1 Закону про бухоблік тепер виглядає наступним чином:

“2. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами”.

Відповідні визначення наведено в статті 1 Закону №2545:

суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, – фізична особа – підприємець чи юридична особа, яка здійснює користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту;

видобувні галузі – галузі промисловості, пов’язані з геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, виконанням робіт (здійсненням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту;

До внесення змін в статі 1 Закону про бухоблік було зазначено:

“До підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, належать підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів

Nov 23 18

МСФЗ 16 + ПКУ = ….

by admin

Зміни до ПКУ, що прийняті сьогодні в бюджетному пакеті:

14.1.12. актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди.

138.4. Вимоги пунктів 138.1 – 138.3 цієї статті не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди

У підпункті 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 слова “у тому числі необоротних активів” у всіх випадках доповнити словами “(крім активів з права користування за договорами оренди)”.

Nov 22 18

ПСБО 25: понесення

by admin

В газеті “Платник єдиного податку” № 43 опубликовано статтю професора Т.Момот “Відпускні: період понесення“.
Автор наголошує:
“У п. 8 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» зазначено, що мікросуб’єкти можуть не створювати забезпечення й повинні визнавати відпускні витрати в періоді їх фактичного понесення. При цьому названий стандарт умовчує про те, який саме період є «періодом фактичного понесення» витрат. <...>
У пошуках пояснення того, що саме мають на увазі українські стандартизатори під власне понесенням витрат, можна звернутися до П(С)БО 31 «Фінансові витрати», який регламентує капіталізацію відсотків за позиками. <...>
Якщо ми звернемося до другого прикладу Додатка 2 до П(С)БО 31 «Фінансові витрати», що ілюструє згадану процедуру «середньозваженої» капіталізації, то стане зрозуміло, що під понесеними фінансовими витратами українські стандартизатори розуміють відсотки, нараховані за період користування позиковими коштами. Це означає, що періодом понесення витрат є не період виплати коштів, а той період, до якого ці витрати відносяться. Інакше кажучи, на понесені витрати стандартизатор дивиться з точки зору традиційного принципу нарахування. Без жодної прив’язки до касових показників оплати.
<...>
Таким чином, якщо виходити з припущення, що українські стандартизатори послідовні у використанні термінології та використовують поняття «понесення витрат» в однаковому значенні як у П(С)БО 31 «Фінансові витрати», так і в П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, то можна дійти несподіваного (для багатьох) висновку, що згідно з п. 8 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва суб’єкти мікропідприємництва можуть не нараховувати забезпечення на виплату відпускних, але при цьому вони все одно повинні відобразити нарахування відпускних витрат у тих періодах, коли працівник заробляє право на відпускні.

Як можна реалізувати такий механізм?

Доволі просто — шляхом щомісячного нарахування відпускних не за кредитом рахунку 47, а за кредитом іншого рахунку — зобов’язань.

Слід зауважити, що такий варіант обліку абсолютно відповідатиме всім приписам чинної системи стандартизації. Така модель обліку відпускних повністю відповідає не лише базовим положенням системи П(С)БО, а й положенням параграфа 11 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» в частині відображення так званих відпускних нарахувань у складі звичайної кредиторської заборгованості”.

Nov 21 18

Виправлена та уточнююча

by admin

В листі ДФС від 23.10.2018 р. № 4521/6/99-99-15-02-01-15/ІПК пояснюється питання подання фінансової звітності до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток.
Податківці зокрема зазначають:
“У разі виправлення помилок в уточнюючій Декларації платник податку може не подавати фінансову звітність ­повторно за умови, що показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за відповідні звітні періоди, не підлягають виправленню.

<...>

У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлену фінансову звітність. При поданні уточнюючої Декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка про подання додатка ФЗ до Декларації та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані (подаються) до органу ДФС.

Крім цього, згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419, підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються”.

Наш коментар: виправлення бухгалтерських помилок регламентовано МСБО 6 та МСБО 8. Цікаво, що в цих стандартах жодного разу не згадується про “уточнену” фінзвітність. Отже адекватний аудитор в жодному разі не погодиться підтвердити таку нестандартизовану звітність. Може саме тому податківці говорять про “виправлену” фінзвітність. В п.20.3 ПСБО 6 йдеться про повторне оприлюднення саме таких звітів.

Nov 19 18

US-GAAP: зміни моделі знецінення боргу

by admin

ASU No. 2018-19 вніс зміни до розділу 326 “Фінансові інструменти. Кредитні збитки” Кодифікації.
Зміни відтерміновують запровадження нової моделі визнання кредитних збитків непублічними компаніями до 2021 року.
Також пояснено питання застосування нової кредитно-збиткової моделі до дебіторського боргу за операціями операційної оренди: відповідна дебіторка не включається до сфери дії розділу 326 Кодифікації, а має обліковуватися за настановами разділу 842 “Оренда”.
Зміни застосовуються одночасно із застосуванням з ASU 2016-13, тобто для публічних компаній біржового лістингу – з 2019 року.

Nov 19 18

Звітність: фітнесчек Єврокомісії

by admin

Європейська Комісія опублікувала результати опитувань щодо шляхів подальшого розвитку системи звітності ЄС.
Серед питань, що розглядалися були питання діджеталізації звітів, нефінансових даних та інтегровної звітності, ефективності євродиректив, тощо
Зокрема було розглянуто і питання про те, чи слід змінити процедуру застосування МСФЗ на території ЄС. Нагадаємо, що раніше єврочиновники запропонували надати органам ЄС повноваження виправляти та доповнювати стандарти, прийняті Радою з МСБО (т.зв. процедура “вирізання” – “carve-ins”).
Цікаво, що більше 70% опитаних відмовилися від такого механізму.
Але тут є велика різниця в реакції за географічною ознакою.
Наприклад 75% резидентів Франції висловились на користь процедури “carve-ins”.

Nov 16 18

МСФЗ 17 відтермінують

by admin

На прохання багатьох страховиків Рада з МСБО розглянула питання про перенесення дати набуття чинності МСФЗ 17.
Попереднє рішення прийнято: МСФЗ 17 буде застосовуватися не з 2021, а з 2022 року.
Відтерміновано також буде і альтернативну опцію, надану страховикам в частині тимчасового звільнення від запровадження МСФЗ 9.