Skip to content
Jul 26 21

Інтерпретаційне

by admin

Українське законодавство – невичерпне джерело для курйозів. Один з найкращих прикладів недолугості парламентських нормотворців – Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Досі не зрозуміло навіщо вітчизняні депутати вирішили придумати своє власне визначення МСФЗ.
В Законі воно виглядає так:
“міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – міжнародні стандарти) – прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності”.
Якщо сприймати це визначення буквально, то можна піддати сумнівам той факт, що Тлумачення, видані IFRS IC, є власне МСФЗ в розумінні укрзаконодавства.
Але в такому випадку виникає питання – навіщо Мінфін розміщує на своєму сайті переклади SIC та IFRIC?
:)

зай гезунд
Іхтоїм Dr.

Jul 26 21

Пірс проти РМСС, Г’юз проти Пірс

by admin

Г’юз аналізує відгук щодо доцільності роботи Ради зі міжнародних стандартів сталості (РМСБО), наданий до Фундації МСФЗ членкинею Комісії з цінних паперів та фондового ринку США Естер Пірс (Hester M. Peirce).
Пірс зазначає, що “стандарти стійкості навмисно навантажені судженнями про те, куди повинен надходити капітал, що є поняттям, чужим стандартам фінансової звітності. Отже, вони не повинні змішуватися”.
Головна небезпека стандартів сталості, на думку американської комісарки, полягає в тому, що вони, на відміну від стандартів фінзвітності, не просто інформують користувачів звітності, а намагаються впливати на їхні рішення.
Пірс зазначає, що стандарти, створені кількома людьми, не можуть бути ефективнішими за колективну мудрість мільярдів людей в розподілі капіталу.
Г’юз відповідає: “Безумовно, тупий підсумок, що фінансова звітність потрібна не більше, ніж для “допомоги (інвестування) інвесторам зрозуміти, чи вони отримають прибуток”, звучить дещо по-трампськи”.

Jul 23 21

Мінфін проти малого бізнесу: скандал розгортається

by admin

Директор Департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності, коментуючи відгуки на законопроєкт щодо внесення змін до Закону про бухоблік, у Звіті за результатами проведення публічного громадського обговорення зазначила:

“згідно з чинною редакцією Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства застосовують МСФЗ, які не охоплюють Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств”.

Таким чином, на думку цієї посадової особи, застосування МСФЗ для МСП є незаконним вже зараз.

Отже, якщо сприймати цю позицію як адекватну, то слід з’ясувати декілька важливих питань:

1.Хто саме ініціював оприлюднення перекладу “незаконного” МСФЗ для МСП на сайті Мінфіну?
2.Скільки саме коштів було витрачено з державної скарбниці на переклад “незаконного” МСФЗ для МСП?
3. На яких підставах в 2013 році в текст НПСБО 1 директором департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Мінфіну було внесено таку норму:

“Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств можуть застосовувати підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти фінансової звітності відповідно до законодавства, а також ті підприємства, які прийняли таке рішення самостійно”.

Події розвиваються у дуже цікавому напрямку. Адже виходить, що в 2013 році один чиновник Мінфіну дозволив українським малим підприємствам застосовувати той стандарт, який в 2021 році інший чиновник Мінфіну визнав таким, що не може застосовуватися.
Юристи українських компаній, які впродовж 2013-2021 років звітували за МСФЗ для МСП, починають наради, з’ясовуючи до кого саме слід подавати позов у разі визнання раніше поданої звітності “незаконною”?
До нас надходить вельми тривожна інформація щодо обставин ініціювання дискримінації малого та середнього бізнесу.
Чи розуміє керівництво Мінфіну, в яку скандальну халепу його затягує Департамент методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності?

А тепер -головне. Чи може вказана позиція директора Департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності вважатися адекватною?

Відповідь проста та однозначна: ні.

Справа в тому, що обгрунтування цієї позиції здійснено посиланнями на МСФЗ 1 та статтю 12-1 Закону про бухоблік. Але ці аргументи нічого не варті. Адже в статті 1 Закону про бухоблік міститься спеціальна дефініція:

“міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – міжнародні стандарти) – прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності”.

МСФЗ для МСП повністю підпадає під це визначення. Отже поза всякими сумнівами наразі МСФЗ для МСП в Україні може вважатися власне міжнародним стандартом фінансової звітності.

Jul 22 21

ФПБАУ проти дискримінації

by admin

Найвпливовіша бухгалтерська організація України виступає проти намірів мінфінівських урядників заборонити застосування МСФЗ для МСП.
Мінфіну ганьба. ФПБАУ респект.

Пора вже з’ясувати справжні наміри тих мінфінівських чиновників, які прагнуть запровадити бухгалтерську дискримінацію малого підприємництва України.
Професійній спільноті важливо знати хто саме і чому саме ініціює та лобіює цю злоякісну ідею.
Прохання до тих, хто має відповідну інформацію, надати її на адресу
ifrs-gaap@ukr.net
.

Jul 22 21

Урядова резервація: зелене дилетантство

by admin

Український уряд втрутився в бухгалтерські справи, і винайшов нову модель резервації кредитних збитків.
Чому урядникам варто відмовитися від своїх бухфантазій та звільнити бухфантазерів читайте тут.

Jul 21 21

Власник як кредитор: “капіталізація” дисконту

by admin

Один з провідних експертів KPMG Віктор Шекера на сторінках липневої “Практики МСФЗ” ділиться своїми висновками за результатами аналізу судової практики щодо дисконтування фінансових зобов’язань:

“відсутність у міжнародних стандартах прямого зазначення про визнання дисконту у власному капіталі під час первісного визнання заборгованості, отриманої на неринкових умовах від власників (що діють згідно з їхніми повноваженнями як власників), податкові органи використовували під час перевірок із метою перекласифікації такого дисконту з власного капіталу до звіту про прибутки та збитки і донарахувань податку на прибуток.

Таким чином, підтвердження правомірності такого підходу («дисконт за … позикою від власника … у власному капіталі») судовими органами першої та особливо другої інстанцій надає додаткові «антифіскальні» аргументи платникам, які використовують МСФЗ.

Те, що Концептуальна основа фінансової звітності у 2019–2020 рр. зазнала суттєвих змін, а також запровадження МСФЗ 15 (замість МСБО 18) і деякі зміни, внесені в МСБО 1, як вбачається, не мають стати нездоланною перепоною для використання зазначених вище висновків судів в умовах змінених міжнародних стандартів (унаслідок близького понятійного апарату та дотримання принципу substance over form)”.

Докладніше

Jul 20 21

Пандемія: вплив на бухгалтерську професію

by admin

Як бухгалтеру звести “ідеальний місток” між доковідним та постковідним світом?

Шість академістів з чотирьох країн – вичерпний огляд досліджень щодо впливу спалаху covid-19 на найважливіші аспекти бухгалтерської діяльності.

Jul 20 21

ASU No. 2021-05: облік орендодавця

by admin

FASB змінила розділ 842 Кодифікації US-GAAP.
Щоб уникнути проблеми визнання т.зв. “збитку першого дня” за деякими договорами зі змінними платежами, змінено правила класифікації оренди орендодавцем: визнання таких угод операційною орендою знімає проблему “збитків першого дня”.
Для публічних компаній зміни набудуть чинності з грудня 2021 року.

Jul 19 21

ПСБО-дисконтування: безкінечний жах бухгалтера

by admin

“Професійний бухгалтер” публікує огляд податкового судової практики, здійснений провідними експертами KPMG.
Зокрема вони наголошують:
“судові органи підтримують позицію як контролюючих органів, так і платників податків. Нещодавно у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 р. у справі № 320/6494/19 суд вказав, що платник податків був зобов’язаний здійснити дисконтування довгострокової заборгованості, та виніс рішення на користь ДПС. У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р. у справі № 160/6203/20 суд також повністю задовольнив вимоги податкових органів та зобов’язав підприємство сплатити донараховане податкове зобов’язання та штраф. Однак таке рішення суду було скасоване постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 р. Суд підтримав платника, вказавши, що підприємство не зобов’язане було визначати методологію оцінки фінансових зобов’язань самостійно, а контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики. Тож аргумент про те, що НП(С)БО не місять інструкції для розрахунку дисконту, був врахований, однак лише в апеляційній інстанції”.

Jul 19 21

Рекомендовано вченою радою Національної академії внутрішніх справ

by admin

“Прикладом доходів майбутніх періодів можуть служити нараховані відсотки за фінансові інвестиції, що відносяться як до звітного, так і до майбутнього облікового періодів“.

Це цитата з підручника “Судова бухгалтерія”, за яким навчаються судово-бухгалтерські експерти, що потім пишуть для суду висновки щодо правильності чи неправильності ведення бухобліку на підприємстві.

зай гезунд
Іхтоїм Dr.